§ 3. Криміналістична класифікація економічних злочинів і методики їх розслідування
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143
Проблема класифікації економічних злочинів у криміналістиці пов'язана з необхідністю розробки системи ефективних методик їх розслідування, що складає одне з найважливіших завдань даної науки. Правовою основою такої класифікації є система норм Особливої частини КК, які встановлюють відповідальність за економічні злочини. Особливості побудови методик розслідування економічних злочинів пов'язані з низкою чинників: різноманітністю цих діянь, що вчиняються у різних сферах виробництва, обслуговування, споживання, застосуванням кримінальних механізмів і способів їх підготовки, вчинення та приховування.
Ступінь потреби у розробці методик розслідування економічних злочинів залежить від конкретних обставин: ступеня суспільної небезпеки, поширеності того чи іншого виду економічних злочинів, використання раніше невідомих способів їх вчинення і приховування, криміналізації окремих діянь.
Основою змісту і класификації окремих методик розслідування економічних злочинів є диспозиції і система норм відповідних глав КК. Однак досвід розроблення методик розслідування злочинів і практика їх застосування свідчать про те, що система таких методик може мати і синтезований характер, коли до однієї групи належать декілька їх видів, які об'єднуються найбільш істотними загальними критеріями.
Економічним злочинам притаманні загальні критерії систематизації, які дозволяють віднести такі діяння до загального класу злочинів і далі розділити їх по групах, видах.
Розробка укрупнених, групових методик розслідування (наприклад розслідування злочинів у сфері підприємництва) переслідує мету вироблення загальних підходів до формування криміналістичної характеристики таких діянь і визначення загальних методичних і тактичних підходів до них при відокремленні особливостей кожної методики розслідування.
У класифікаційній системі методик розслідування економічних злочинів особливе місце посідає група методик розслідування злочинів проти власності у формі привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання посадовим становищем — ст.ст. 84, 86і КК.
До іншої групи методик належать методики розслідування злочинів у сфері господарської діяльності. З вказаними групами методик
пов'язані окремі види злочинів, серед яких можна виділити методику розслідування злочинів, пов'язаних з порушенням роботи автоматизованих систем (ст. 198і КК) з метою одержання комп'ютерної інформації як особливий вид способів вчинення економічних злочинів. Система методик розслідування економічних злочинів включає методики розслідування посадових злочинів. Це пояснюється насамперед тим, що вчинення багатьох економічних злочинів пов'язано із зловживаннями посадових осіб, які залежно від обставин можуть кваліфікуватися як посадові злочини чи як корупційні діяння, якщо вони не містять складу злочину (ст. 7 Закону України “Про боротьбу з корупцією”).