§ 2. Законодавче регулювання сфери економічних відносин
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143
Економічні відносини охороняються різними законодавчими актами.
До регулятивних (правоустановчих) належать норми, безпосередньо спрямовані на регулювання економічних відносин шляхом
надання їх учасникам певних прав і покладення на них відповідних обов'язків. Норми, які у своїй диспозиції містять вказівки на юридичні права і обов'язки, не пов'язані прямо з правовою відповідальністю або захистом прав, належать до регулятивних.
Законодавчі акти, які містять комплекси норм зобов'язуючого, забороняючого, уповноважуючого характеру, мають різний ступінь загальності щодо економічної сфери в цілому, окремих її галузей, видів господарсько-економічної діяльності.
Основу економічного законодавства складають норми Конституції України (ст.ст. 13, 14, 17, 41, 42), Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, Водного кодексу України, Кодексу України про надра, Митного кодексу України, закони України “Про власність”, “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, “Про господарські товариства”, а також інші закони, що регулюють відносини у сфері власності, підприємницької, фінансової діяльності, захисту від монополізму і недобросовісної конкуренції, обслуговування населення, регулювання переміщення майна через митний кордон України.
У деяких законодавчих актах регулятивного характеру містяться норми правоохоронної спрямованості, які встановлюють відповідальність за порушення певних положень, тієї чи іншої норми відповідного закону або відсилають до інших законодавчих актів цивільного, адміністративного, кримінального права.
Порушення регулятивних норм про власність може мати наслідком не тільки цивільно-правову відповідальність, а й, залежно від ступеня суспільної небезпеки і характеру протиправних дій, адміністративну чи кримінальну відповідальність, що встановлюється відповідними нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КпАП) чи КК. У чинному КК відповідальність за економічні злочини передбачена у відповідних нормах деяких глав Особливої частини, до яких, зокрема, належать ст. 70 “Контрабанда”, ст. 80 “Порушення правил про валютні операції”, ст. 80і “Приховування валютної виручки”, ст. 803 “Порушення законодавства про бюджетну систему України”, ст. 804 “Видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку”, відповідні норми глав “Злочини проти державної і колективної власності”, “Злочини проти індивідуальної власності громадян”, “Господарські злочини”.