Економіка держави являє собою комплекс суспільного вироб­ництва (народного господарства), який містить відповідні галузі (види виробництва, послуг, обміну і споживання). Економіка роз­глядається як сукупність економічних відносин, що склалися пев­ним чином, основу яких складають відносини власності.

Економіка більш-менш підвладна кримінальним проявам під впливом недоліків у системі її регулювання, захисту правовими, кримінологічними та криміналістичними засобами.

До поняття економіки близькі такі поняття, як “сфера еконо­міки”, “сфера економіки та фінансів”, “господарсько-фінансова сфера”, “сфера господарювання” тощо, причому кожне з них має свою специфіку.

Методика розслідування економічних злочинів останнім ча­сом почала висвітлюватись в навчальній літературі. У підручни­ках криміналістики цьому питанню присвячуються глави про розслідування корисливих злочинів у сфері економіки. Так, в одному з них криміналістична характеристика і класифікація розкрадань розглядається у традиційній системі: особливості порушення кримінальної справи; проведення ревізії за вимогою слідчого; планування і організація початкового етапу розсліду­вання; проведення слідчих дій; розслідування деяких видів роз­крадань, що вчиняються службовими особами (розкрадань гро­шей, призначених для видачі заробітної платні; розкрадань, що вчиняються шляхом створення лишків матеріальних цінностей). Приділяється увага виявленню і розслідуванню корисливих зло­чинів в окремих сферах ринкової економіки: 1) у зовнішньоеко­номічній діяльності (незаконні трансфертні угоди, переплата грошових коштів зарубіжним партнерам); 2) у внутрішньоеко-номічній діяльності (розкрадання грошових коштів шляхом їх переведення з безготівки у готівку, незаконне отримання креди-

ту та використання його з корисливою метою, розкрадання гро­шових коштів з використанням підроблених кредитних авізо)'.

Підручник криміналістики, спеціально присвячений розсліду­ванню злочинів у сфері економіки, містить глави про розслідування фальшивомонетництва, хабарництва і корупції, розкрадань у дер­жавному секторі економіки, розкрадань, які вчинено з застосуван­ням авізо, податкових злочинів, шахрайства, вимагательства та ін. Цей підручник є профільним виданням для підготовки працівників служби боротьби з економічними злочинами2.

В роботі навчально-довідкового характеру йдеться про те, що у зв'язку зі зміною форм власності всі злочини, що здійснюються про­ти будь-якого виду власності, належать до економічних злочинів3.

Як бачимо, різні підходи до сутності економічних злочинів і критеріїв їх класифікації вимагають вирішення основоположних проблем розвитку даної галузі криміналістичної методики.

У цьому зв'язку необхідно розрізняти поняття “економічні зло­чини” та “злочини у сфері економіки”.

Стосовно першого з них (економічні злочини) треба враховува­ти процес зміни структури економічної злочинності під впливом докорінних перетворень у сфері економіки, внаслідок чого з'явили­ся злочини, які раніше були властиві країнам з розвинутими рин­ковими відносинами. До таких діянь належать зловживання у сфері приватизації, оподаткування і сплати податків, інвестицій, кредиту­вання, валютного регулювання, зовнішньоекономічної діяльності тощо. Суб'єкти таких злочинів поповнилися “елітним” прошарком криміналітету, тіньового підприємництва, корумпованих служ­бовців. З'являється власна білокоміркова злочинність.

Криміналістичне поняття “економічні злочини” зводиться до того, що під ним слід розуміти корисливі умисні діяння, що вчиня­ються особами, які виконують певні функції у сфері економічної діяльності (виробництво, обслуговування), а також особами, пов'я­заними з регулюванням такої діяльності та контролем за нею.

Розробка і удосконалення методик розслідування економічних злочинів передбачає перш за все чітке визначення даного поняття. Методика розслідування мас враховувати:

сферу економічних відносин державного або приватного

сектора, відносин власності всіх форм, відносин господарюван-

1 Див.: Криминалистика: Учеб. для вузов / Под. ред. Й. Ф. Герасимова, Л. Я. Драп-кина. М.: Вьісш. шк.,1994. С. 378-406.

2 Див.: Криминалистика: Расслєдование преступлений в сфере зкономики / Под ред. В. Д. Грабовского, А. Ф. Лубина. Н/Новгород, 1995.

3 Див.: Салтєвський М. В., Лукашевич В. Г., Глібко В. М. Навчально-довідковий посібник з криміналістики. К., 1994. С. 165.

ня (підприємництва) всіх видів діяльності;

предмет посягання (майно різних видів — грошові кошти, валютні кошти, цінні папери, матеріальні цінності);

ненасильницькі дії, а також дії насильницького характеру, що вчиняються з метою задоволення злочинного економічно­го інтересу (протидія законній підприємницькій діяльності, примушування до штучної маніпуляції цінами);

суспільно небезпечні наслідки (матеріальні збитки, мораль­на шкода, підрив ділової репутації підприємців і законних інте­ресів споживачів);

суб'єкта: а) безпосереднього учасника економічних відносин (всіх форм власності і видів діяльності); б) суб'єкта недобросо­вісної конкуренції; в) суб'єкта регулятивної сфери економічної діяльності, наділеного дозвільними і контролюючими повнова­женнями. Такими суб'єктами можуть виступати посадові осо­би, матеріально відповідальні особи і працівники державного і приватного секторів, приватні особи;

потерпілих фізичних та юридичних осіб, яким заподіяна ма­теріальна та моральна шкода;

мотив — в основному корисливий, а в окремих випадках та­кий, що може проявлятися в некорисливих спонуканнях (забез­печити, підтримати ділову репутацію того чи іншого суб'єкта в економічній діяльності або створити її видимість), а також у кон­курентній протидії (розголошення комерційної таємниці) тощо; мету, що розрізняється залежно від особливостей економі­чної сфери, виду діяльності (законній, протизаконній), станови­ща суб'єкта на ринку, тощо.

Що стосується поняття “злочини у сфері економіки”, то його слід розглядати у більш широкому розумінні, як таке, що охоплює не тільки власне економічні злочини, а й ті, які посягають на відношення власності з боку осіб, не наділених функціями службового управлін­ня і розпорядження ввіреним їм майном, “осіб сторонніх”, які вчиня­ють такі корисливі злочини, як крадіжка та інші, а також корисливо насильницькі діяння, що посягають на чуже майно, яке перебуває у момент нападу у тієї чи іншої особи (розбій, грабіж, вимагательство).