Розслідування злочинів являє собою процес підготовки та про­ведення різних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, їх ком­плексів на відповідних етапах провадження по справі з урахуван­ням обставин, що складаються, — слідчих ситуацій. Інакше кажучи, процес розслідування як сукупність слідчих ситуацій, що чергують­ся, потребує їх розв'язання на відповідних його етапах та окремих відрізках часу.

На кожному етапі розслідування — початковому, наступному, заключному — можуть складатися численні та різноманітні слідчі ситуації, обстановка та умови, що визначаються різними об'єктив­ними та суб'єктивними чинниками.

У криміналістиці дослідження проблеми слідчої ситуації поча­лося наприкінці 50-х років (Р. С. Белкін) та отримало розвиток у зв'язку з розробкою теорії криміналістичної методики і окремих методик розслідування злочинів (О. Н. Колесниченко, В. К. Лиси-ченко та ін.).

Зараз розробленню слідчих ситуацій також приділяється бага­то уваги. Їх розглядають як загальну теоретико-методологічну проблему (Л. Я. Драпкін), а також у практичному аспекті криміналі­стичної діяльності, вирішення завдань вибору тактичних прийомів, урахування ситуаційних особливостей етапів розслідування зло­чинів (М. П. Яблоков).

Слідча ситуація розслідування визначається як уявна динаміч­на модель, що відображає інформаційно-логічний, тактико-психо-логічний, тактико-керівний та організаційно-структурний стан, що склався у кримінальній справі, та характеризує сприятливий чи несприятливий перебіг процесу розслідування.

Слідча ситуація як обстановка, що склалася на тому чи іншому етапі (відрізку часу) розслідування, являє собою певний комплекс обставин, що визначаються різноманітними чинниками.

До числа основних чинників об 'сктивного характеру (соціально-правового і організаційного) належать: 1) місце, період (час), умови