Проблема криміналістичної характеристики злочинів набуває все більшого значення для розвитку криміналістичної теорії, вирі­шення практичних завдань розслідування злочинів.

Криміналістична характеристика визначається як система відомостей про певні види злочинів, ознаки суб'єкта злочи­ну, його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами.

Для розуміння сутності криміналістичної характеристики необ­хідно виходити з того, що в ній відбиваються особливості певно­го виду злочинів, які мають значення для їх виявлення і розкриття. Такі особливості називають криміналістичне значущими.

Для розробки наукових рекомендацій щодо виявлення і роз­криття злочинів, всебічного, повного і об'єктивного дослідження пов'язаних з ними обставин необхідно не тільки узагальнення опе-ративно-розшукового і слідчого досвіду, практики судового розг­ляду (слідчо-судової' практики), а й глибоке комплексне досліджен­ня самих злочинів певного виду, фактологічних та статистичних даних про них. З цією метою з середини 60-х років у процесі науко­вих кримінологічних і криміналістичних досліджень злочинності, окремих видів злочинів почали застосовуватися соціологічні мето­ди. Поряд з вивченням кримінальних справ за спеціально розробле­ними програмами вченими-криміналістами, кримінологами, проце­суалістами, психологами проводилися опитування суб'єктів кримі­нального процесу, а також осіб, засуджених за вчинення злочинів. Таким розробкам сприяли розвиток криміналістичних методів дос­лідження, міжнаукові зв'язки дисциплін кримінально-правової галузі.

Це закономірно привело до необхідності розробки галузевих видів юридичних характеристик відповідних видів злочинів: кри­мінально-правової, кримінально-процесуальної, кримінологічної та криміналістичної. Практичне використання криміналістичної характеристики окремих видів злочинів потребує комплексного підходу, пов'язаного із залученням даних інших видів характери­стик злочинів (табл. 1).

Структурну основу цієї системи складають кримінально-право­ва та кримінально-процесуальна характеристики: система елемен­тів складу злочину і обставин, що підлягають доказуванню, визна­чають тією чи іншою мірою структуру кримінологічної та кримі­налістичної характеристик злочину. Залежно від особливостей того чи іншого виду злочинів структура елементів кримінально-правової характеристики конкретизується включенням відповід­них факультативних елементів, наприклад, предмет безпосереднь­ого злочинного посягання, потерпілий.

У системі, що розглядається, кримінально-правова характери­стика охоплює звичайно тільки сферу виникнення фактичних да­них внаслідок вчинення злочину, допроцесуальний період і саме тому може визначатися як доказова характеристика. В науках кри­мінального права і кримінального процесу проблема характерис­тики тих чи інших видів злочинів знаходить відбиття відповідно у теорії кваліфікації злочинів і теорії судових доказів, вченні про предмет доказування. Тут кримінальне право і кримінальний про­цес виступають як науки, які складають теоретико-правову осно­ву для розробки кримінологічної та криміналістичної характери­стик певного виду злочинів. У свою чергу ці дві характеристики конкретизують кримінально-правову та кримінально-процесуаль­ну характеристики злочинів. Наприклад, кримінологічна характери­стика містить відомості про чинники криміногенності, стан, струк­туру і динаміку певних видів злочинів, криміналістична характери­стика — дані, пов'язані з механізмом слідоутворення у широкому розумінні, його проявом у формуванні певних ознак тощо.

Сутність криміналістичної характеристики полягає в тому, що вона розглядається як система, що містить ознаки і дані про зако­номірні зв'язки слідів, виражені відповідним ступенем вірогідності, встановленої на підставі узагальнення даних матеріалів криміналь­них справ, апробованих слідчою практикою. Такі дані складають основу для побудови систем типових версій, які використовують­ся при вирішенні конкретних слідчих завдань, висуненні робочих версій. У криміналістиці вживались заходи щодо розробки систем визначення характерних особливостей особи, яка вчинила злочин, на підставі аналізу типових слідів, особливостей обстановки в ана­логічних випадках. Розроблено табличні види таких систем, запро­поновані і кібернетичні варіанти на підставі уведення в пам'ять ЕОМ картотеки “доказових прецедентів” та ін. Цей напрямок е перспективним і вимагає подальшого розроблення.

У широкому, загальнотеоретичному плані можна говорити про криміналістичну характеристику злочинів як про систему, що міс­тить сукупність криміналістична значущих ознак. Такий висновок будується на аналізі вже розроблених криміналістичних характери­стик злочинів окремих видів, їх науковому узагальненні, що скла­дає основу для розвитку загального вчення про криміналістичну характеристику злочинів.

Практичне значення криміналістичної характеристики злочинів розкривається в рекомендаціях з встановлення і застосування кри­міналістичне значущих множинностей ознак злочинів різного сту­пеня спільності, які характеризують: найширші множинності зло­чинів, наприклад, злочини проти життя і здоров'я людини, злочи­ни проти власності тощо; групи злочинів, наприклад, вбивства, розкрадання тощо; види злочинів, наприклад, вбивства (при вияв­ленні трупа); розкрадання шляхом присвоєння, розтрати чи зло­вживання службовим становищем тощо', різновиди злочинів, наприк­лад, вбивство (коли особа потерпілого не встановлена); розкрадан­ня на підприємствах того чи іншого виробництва тощо, а іноді з конкретизацією, наприклад, виду продукції, що виробляється і відрізняється технологією (ковбасної, консервної тощо).

Викладене дає підстави для висновку про тс, що криміналістич­на характеристика може розглядатися і застосовуватися: 1) у кон­цептуальному плані усвідомлення і розвитку самої ідеї криміналі­стичного дослідження відповідних видів злочинів з метою побудо­ви описової моделі цих злочинів для розробки відповідних методик їх розслідування; 2) з метою розробки і застосування методик роз­слідування на підставі програм “безмашинної кібернетики” (схеми, таблиці показників статистичних даних); 3) при наявності спеціаль­но розроблених програм слідчих версій із застосуванням комп'ю­терної техніки.