Криміналістична класифікація злочинів. У науці кримінально­го права питання класифікації злочинів розглядаються стосовно її Загальної частини, де критерієм для цього є ступінь тяжкості діян­ня, і Особливої частини, де такими підставами є юридичні ознаки складу злочину.

В основі криміналістичної класифікації злочинів і відповідно окремих методик їх розслідування лежить кримінально-правова класифікація злочинів, система норм Особливої частини КК. Між тим очевидно також, що криміналістичні методики, побудовані тільки на основі кримінально-правової класифікації злочинів, ма­ють здебільшого загальний характер і потребують для свого прак­тичного застосування більш конкретизованих окремих методик.

Традиційно в криміналістиці класифікація злочинів будувала­ся, виходячи з системи кримінального закону, залежно від того, до якої глави КК віднесені ті чи інші норми. В літературі висловлю­валася думка про те, що класифікація злочинів у криміналістиці повинна базуватися тільки на криміналістичних даних, що мають безпосереднє значення для розкриття злочинів, головним чином за способом їх вчинення. Однак переважаючим є положення, згідно з яким криміналістична класифікація злочинів будується на основі поєднання кримінально-правових та криміналістичних критеріїв. В основі такої класифікації злочинів за класами, групами, підгру­пами, видами та різновидами мають бути перш за все криміналь­но-правові ознаки. Запропоновані різні види класифікації, наприклад родова (за групами злочинів, об'єднаних однією главою КК) та видова кримінально-правова класифікація злочинів, що викорис­товується в криміналістиці як основна ознака при розробці окре­мих криміналістичних методик. Можливі й інші класифікації, до яких належать класифікації: а) за способом вчинення злочину; б) за ступенем приховання, маскування злочину; в) за злочинним дос­відом особи, яка вчинила злочин; г) за місцем їх вчинення: злочи­ни, місце вчинення яких локалізується в просторі; злочини, місце вчинення яких не має певного територіального характеру, а пов'я­зане з якою-небудь організаційною структурою, системою.

На думку деяких авторів, підставою для класифікації, що роз­глядається, є криміналістична характеристика злочинів, слідчі ситу­ації та напрямки розслідування, що визначаються ними, механізм виникнення доказової інформації. Перелічені варіанти рішення цієї проблеми відбивають широкий спектр думок, аналіз яких дозволяє прийти до певного рішення.

В основу криміналістичної класифікації злочинів мають бути покладені два взаємопов'язані критерії: 1) кримінально-правовий, що визначає нормативну суть класифікації; передбаченої законом, та 2) криміналістичний, що враховує чинники, пов'язані із специ­фікою виявлення і розкриття злочинів різних видів у залежності від особливостей предмету посягання, обстановки приготування, вчи­нення і приховування злочину, його механізму та способів, типо­логії особи злочинця, мети та мотивації злочинних дій тощо.

Структура окремих методик розслідування злочинів. Кожна окрема методика розслідування являє собою результат наукового дослідження, узагальнення практики розслідування певного виду злочинів, характеристики його як явища, що відбивається у спе­цифічних проявах наслідків, слідах.

У криміналістиці розроблена структура окремих методик роз­слідування, узагальнений варіант якої можна уявити в такому виг­ляді: а) криміналістична характеристика даного виду злочину; б) типові слідчі ситуації на стадії виявлення злочину та етапах його розслідування; в) криміналістичні питання порушення криміналь­ної справи; г) слідчі версії, обставини, що підлягають з'ясуванню;

г) організація і планування розслідування; д) первісні слідчі дії і оперативно-розшукові заходи; е) особливості проведення окремих слідчих дій та їх комплексів (криміналістичних операцій); є) забез­печення координації дій правоохоронних органів у розслідуванні та взаємодії з контролюючими та іншими державними органами, об'є­днаннями громадян; ж) заходи криміналістичної профілактики.