Перевірка показань на місці — це слідча дія, що полягає у зіставленні показань про пов'язані з певним місцем обстави­ни злочину з фактичною обстановкою на цьому місці, пока­заною слідчому в присутності понятих особою, яка дала по­казання, з метою їх достовірності.

Перевірка показань на місці має за мету отримання нових фак­тів і перевірку, уточнення вже встановлених під час розслідування.

Необхідність у застосуванні цієї дії виникає у випадках, коли іншим шляхом, крім зіставлення показань з тим, що є в дійсності на місці події, неможливо переконатися в достовірності таких пока­зань. Зміст перевірки показань на місці полягає в тому, що слідчий пропонує особі, яка була допитана (свідку, потерпілому, підозрю­ваному, обвинуваченому), вказати місце вчинення злочину (чи інше місце), розповісти про цю подію, супроводжуючи у певних випадках свою розповідь демонстрацією своїх дій чи дій інших осіб, і зістав­ляє відомості, одержані в ході перевірки, з реальною обстановкою на місці, з одного боку, і з раніш одержаними показаннями та іншими доказами по справі — з другого. Особа, показання якої перевіряють­ся, дає їх в присутності понятих, показує, де і що відбувалося.

Слідчий у процесі перевірки показань на місці вирішує кілька завдань:

1) переконується в існуванні місця, про яке йшлося в показаннях;

2) перевіряє відповідність опису ознак обстановки в показаннях конкретної особи дійсній обстановці на місці;

3) встановлює наявність слідів чи предметів, які підтверджують зміст показань;

4) визначає напрямок руху учасників досліджуваної події, їх взаємне розташування в той чи інший момент розвитку події злочину;

5) зіставляє опис обстановки на місці і в показаннях підозрюва­них, обвинувачених, потерпілих чи свідків.

Проведення перевірки показань на місці передбачає стадії під­готовки, проведення та фіксації результатів.

Підготовка до перевірки показань на місці включає підготовчі дії, пов'язані із вивченням показань допитуваного, та підготовку, по­в'язану із забезпеченням цієї дії на місці її проведення.

Підготовка до перевірки показань на місці полягає в тому, що слідчий:

1) пропонує особі, показання якої перевіряються, взяти участь у слідчій дії і показати на місці те, про що вона повідомила на допиті; роз'яснює, в чому полягає сутність перевірки пока­зань на місці і яким буде порядок її проведення. Необхідною умовою перевірки показань на місці є добровільна згода на це допитуваного;

2) перевіряє достатність і ступінь конкретності даних про місце, на якому буде проведена перевірка. Якщо цих даних недо­статньо, проводиться додатковий допит певної особи;

3) визначає склад учасників слідчої дії, запрошує до участі у перевірці понятих, роз'яснює їм їх права і обов'язки;

4) готує необхідні науково-технічні і допоміжні засоби, транс­порт;

5) визначає найбільш доцільний час проведення перевірки по­казань на місці;

6) складає план проведення слідчої дії. В плані зазначається: де, коли і з якою метою проводитиметься перевірка, порядок і послідовність дій її учасників.

Складність структури перевірки показань на місці робить її схо­жою на інші слідчі дії—допит, огляд, експеримент, пред'явлення для впізнання, обшук. Перевірка показань на місці включає окремі еле­менти цих дій, у зв'язку з чим її тактика в деякій мірі схожа з такти­кою проведення названих слідчих дій. Однак тактика перевірки по­казань на місці в цілому має свою, притаманну тільки їй специфіку.

Проведення перевірки показань на місці характеризується на­ступними тактичними особливостями:

1) показання повинні перевірятися лише на тому місці, де відбу­валася подія злочину, де йшов (їхав) підозрюваний, обвину­вачений чи свідок до місця події, де він залишив сліди чи зна­ряддя злочину;

2) особа, показання якої перевіряються, повинна сама показу­вати, де і що відбувалося. Така особа дає згоду на перевірку показань на місці;

3) якщо перевіряються показання кількох осіб, кожна з них ви­водиться на місце окремо. Групова перевірка суперечить сут­ності слідчої дії і втрачає своє доказове значення;

4) при перевірці показань на місці неприпустимо відтворювати цинічні дії чи дії, що загрожують безпеці оточуючих осіб, принижують їх честь і гідність. Про такі дії обвинувачений може тільки розповісти на місці;

5) слідчий не повинен допускати в своїх діях чи запитаннях на­відних вказівок чи слів.

Тактика перевірки показань на місці передбачає використання різних тактичних прийомів: постановку уточнюючих, доповнюю­чих чи контрольних запитань; аналіз відповідей особи, показання якої перевіряються; зіставлення показань, що були одержані на до­питі, з реальною картиною місця події; надання свідку (обвинува­ченому) можливості пояснити розбіжності між показаннями і дани­ми місця події та ін.