Про пред'явлення для впізнання, як і про інші слідчі дії, скла­дається протокол (ст.ст. 85, 176 КПК). Для фіксації пред'явлення для впізнання застосовуються також фотографування, кіно-, відео-зйомка та звукозапис.

Протокол пред'явлення для впізнання повинен мати вступну, описову і заключну частину.

У вступній частиш зазначаються: місце і дата складання прото­колу; посада і прізвище осіб, які проводять слідчу дію; прізвища і адреси понятих; прізвища інших учасників даної слідчої дії (фахі­вець, працівник міліції та ін.); статті КПК, з дотриманням яких проводиться слідча дія; вказівка про роз'яснення понятим їх прав і обов'язків, а також про місце безпосереднього проведення цієї слідчої дії. Якщо впізнаючим є потерпілий чи свідок, то потерпілий попереджається про кримінальну відповідальність за дачу неправ­дивих показань, а свідок — ще й за відмову від дачі показань із засвідченням цього їх підписами.

В описовій частині протоколу викладаються відомості про осіб,) яких пред'являють, та про інші об'єкти з описом їх прикмет і ознак. | Стосовно живих осіб зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, вік,^ зріст, будова тіла, колір волосся, тип обличчя. Не менш важливо описати в протоколі ознаки одягу — вид, фасон, колір, покрій тощо. При пред'явленні предметів зазначаються (наприклад, щодо годинника): форма, розмір, колір металу корпусу, циферблат, вид кріплення — ремінець, браслет, ланцюжок тощо. У протоколі по­винно бути зазначено, що впізнаючий сам зайняв певне місце серед інших пред'явлених осіб.

У заключній частині протоколу зазначаються час початку і закін­чення пред'явлення для впізнання, чи проводилась фото-, кінозйом­ка (тип апарату, чутливість плівки тощо), зауваження, які надійшли від учасників пред'явлення для впізнання, якщо такі мали місце. Протокол підписується слідчим і всіма учасниками даної слідчої дії.

Якщо під час пред'явлення для впізнання застосовувався звуко­запис, слідчий повинен повідомити про це всіх учасників впізнання і зробити відповідну відмітку в протоколі. У ньому також повинні бути дані про марку магнітофона, тип стрічки, швидкість тощо. Фонограма додається до протоколу в упакованому вигляді, з напи­сом про те, до якої слідчої дії вона належить. При фіксації пред'яв­лення для впізнання за особливостями голосу має бути точно зазна­чено, хто говорив першим, другим тощо, інакше звукозапис втра­тить зв'язок з протоколом і свою ілюстративну цінність. Необхідність застосування звукозапису при пред'явленні для впізнання визна­чається слідчим з урахуванням конкретних обставин справи. Вико­ристання звукозапису є доцільним: а) для фіксації процесу пред'яв­лення для впізнання, коли впізнаючим є малолітній; б) для фіксації показань особи, яка коментує кінофільм, де зафіксовано процес пред'явлення для впізнання; в) для одержання зразків голосу, що необхідно для впізнання за межами місця проведення розслідуван­ня; г) для фіксації впізнання, коли впізнаючий на попередньому допиті називає тільки загальні ознаки об'єкта.

Кіно-, відеозйомка при пред'явленні для впізнання теж є одним із способів фіксації. Доцільно використання кінозйомки при пред'яв­ленні для впізнання живих осіб за особливістю ходи, оскільки це дозволяє зафіксувати її в динаміці. Використання кіно- або відео-зйомки для фіксації ведення і результатів пред'явлення для впізнання має бути належним чином підготовлено. В протоколі слід зазначи­ ти, за допомогою якої камери здійснюється кінозйомка, яка часто­та кадрів і на яку плівку знято фільм. Кінострічка повинна бути переглянута. Під час перегляду доцільно записати за допомогою магнітофона запитання слідчого і відповіді впізнаючого та особи, яку впізнають. Кінострічка разом з фонограмою оформляється протоколом, який може іменуватися протоколом перегляду фільму після проведення пред'явлення для впізнання. На перегляді фільму мають бути присутніми всі учасники даної слідчої дії. Всі вони підписують протокол. Вказані матеріали є додатком до протоко­лу для впізнання. Кінострічка і фонограма упаковуються і опеча­туються слідчим.