Пред'явленню для впізнання мусить передувати виконання про­цесуальних та деяких допоміжних дій:

а) попередній допит особи, яка впізнає;

б) підбір об'єктів, серед яких необхідно провести впізнання;

в) визначення місця і умов пред'явлення для впізнання;

г) визначення необхідного комплексу науково-технічних засобів. У ході допиту перед пред'явленням для впізнання з'ясовують:

а) місце, час, спосіб та інші обставини злочину;

б) прикмети особи, яку впізнають (найчастіше злочинця),

ознаки його одягу, а також ознаки речей чи інших об'єктів.

В статтях 174, 175 КПК встановлено, що слідчий до проведен­ня впізнання повинен допитати свідка, потерпілого, підозрюва­ного, обвинуваченого про зовнішній вигляд і прикмети чи ознаки об'єкта, а також про обставини, за яких вони бачили цей об'єкт. За­лежно від об'єктів, що підлягають впізнанню, допит, який передує впізнанню, має деякі особливості.

Допит, який передує впізнанню живих осіб, повинен бути спря­мований на з'ясування: а) обставин, за яких впізнаючий бачив осо­бу в зв'язку зі злочином; б) зовнішності і прикмет цієї особи; в) пси­хологічного стану впізнаючого; г) його фізіологічного і психічного стану (зір, слух, особливості пам'яті тощо).

При з'ясуванні обставин, за яких свідок бачив ту чи іншу осо­бу в зв'язку зі злочинною подією, слідчий повинен допитати його і про місце спостереження (точне місцезнаходження, розташування відносно інших об'єктів, де саме це відбувалося — у приміщенні, на вулиці, в лісі тощо). Слід встановити, на якій відстані і протягом якого часу свідок спостерігав об'єкт, яка була погода, освітлення;

в якому стані перебував злочинець (стояв, сидів, рухався чи пере­бував у стані спокою). Ці обставини потрібно з'ясувати в першу чергу, оскільки може статися, що свідок у міру певних об'єктивних чи суб'єктивних чинників не міг правильно і повністю сприймати ті чи інші зовнішні прикмети.

При з'ясуванні зовнішності і прикмет особи, яка підлягає впіз­нанню, слідчий повинен детально допитати свідка про загальні й характерні її риси. При цьому необхідно користуватись даними словесного портрету, але в загальновживаних виразах. Слід деталь­но дізнаватися щодо зросту, будови тіла, віку, типу обличчя, кольору волосся, шкіри і особливих прикмет (шрами, родимки, бородавки тощо). Під час допиту, який проводиться з метою з'ясування зовнішніх прикмет злочинця, можливе використання науково-технічних засобів і способів, що полегшують складання словесно­го портрета. До них належать виготовлені рисовані портрети, різноманітні фотороботи (у тому числі з використанням комп'ю­терної техніки).

Необхідно також детально з'ясувати у свідка, як був одягнений злочинець (форма, фасон, колір одягу, його загальний вигляд), чи не був свідок у стані переляку, душевного хвилювання в момент спостереження, що могло спричинити перекручення ним дійсності, перебільшення баченого. Крім цього, слідчий має визначити тип і особливості пам'яті впізнаючого, а у випадках пред'явлення для впізнання за голосом — його можливості визначити особливості голосу злочинця: тембр, висоту, силу та хрипкість, шепелявість, місцеву говірку тощо.

Під час допиту, що передує пред'явленню для впізнання трупа (коли допитуються особи, у яких зникли родичі чи близькі), необ­хідно з'ясувати: ім'я, прізвище, по батькові, вік, фах, зовнішні прик­мети (зріст, стан і колір волосяного покриву на голові, колір очей, шкіри тощо), коли особу бачили востаннє, як вона була одягнена, які речі були при ній, а також інші особливості зовнішності (тату­ювання, стан зубів — наявність пломб, коронок, протезів, відсут­ність окремих зубів тощо, післяопераційні шрами).

Допит, що передує пред'явленню для впізнання предметів, необ­хідно розпочинати з встановлення обставин, за яких впізнаючий бачив предмет, а далі з'ясувати ознаки предмета (найменування, матеріал, форма, розміри, колір тощо) і його особливості, що відріз­няють його від інших. .

Якщо пред'явленню для впізнання підлягає тварина, то крім її загальних ознак (масть, порода, колір шерсті) з'ясовуються особ­ливі прикмети.

Відповідно до ст.ст. 174, 175 КПК особу, яка підлягає впізнан­ню, пред'являють впізнаючому разом з іншими особами -ієї ж статі (не менше трьох), які не мають різких відмінностей у зовнішності і одязі, а предмети — серед інших однорідних предметів.

Підбір об'єктів для проведення впізнання викликає ряд труд­нощів, коли треба підібрати схожих за зовнішніми прикметами осіб чи унікальні предмети. Той, кого впізнають, і пред'явлені особи повинні бути приблизно одного віку і схожими в загальних рисах (зріст, будова тіла, волосяний покрив голови, його колір, тип об­личчя тощо). Об'єкт впізнання має бути в одязі, який не відріз­няється від того, що був на ньому в момент спостереження його впізнаючим. Інші особи, серед яких його пред'являють для впізнан­ня, також повинні не мати різких відмін в одязі (ст. 174 КПК).

Предмети пред'являють разом з іншими однорідними. При цьо­му важливо враховувати загальні родові ознаки. Наприклад, якщо впізнанню підлягає годинник марки “Сейко”, то підбирають не менше 3-4 годинників однакової марки, форми, кольору, розміру та інших родових ознак.

У більшості випадків місцем пред'явлення для впізнання є кабі­нет слідчого, в інших випадках слідчий вирішує це питання, вихо­дячи з конкретних умов, але ці умови мають бути найсприятли­вішими для спостереження і порівняння ознак об'єктів.

Застосування у пред'явленні для впізнання науково-технічних засобів — кіно-, відеотехніки, фотоапаратів, магнітбфона тощо — є однією з важливих умов, що забезпечують ефективність його прове­дення, фіксації ходу і результатів. Використання їх залежить від виду впізнання, ознак об'єкта, що підлягає впізнанню, та інших даних.