В теорії криміналістики використовуються два різні терміни при характеристиці обшуку: “об'єкти пошуку” і “об'єкти обшуку”.

Об'єкт пошуку — це те, що необхідно відшукати, виявити, знай­ти. У ході обшуку такими об'єктами є: люди, трупи, знаряддя зло­чину, предмети злочинного посягання, документи, сліди тощо.

Обшук передбачає відшукання предметів, які можуть бути ре­човими доказами. Згідно з ст. 78 КПК можна сформувати певні типові групи таких предметів.

1. Знаряддя і засоби вчинення злочину:

а) вогнепальна і холодна зброя;

б) предмети, які спеціально виготовлені для вчинення зло­чинів (знаряддя злому і злодійський інвентар — відмички, “фомки”, “гусячі лапи” та ін.; знаряддя вбивства чи нанесення тілес­них ушкоджень — кастети, надолонники, кістені тощо);

в) предмети, зберігання чи використання яких заборонено або потребує спеціального дозволу (ліцензії) (газова зброя, радіоактивні речовини, наркотики та ін.);

г) предмети, які застосовуються у побуті, виробничій або іншій легальній діяльності (кухонний ніж, сокира, молоток та ін.);

д) транспортні засоби (якщо вони використовувались для досягнення злочинного результату).

2. Предмети, що зберегли на собі сліди злочину (одяг чи взут­тя обшукуваного, яке має сліди крові, частки ґрунту, жирові пля­ми тощо).

загрузка...

3. Предмети, отримані як наслідок злочину (гроші чи цінності, які є предметом хабара; майно, що належить потерпілому, та ін.).

4. Інші предмети, що виступають засобом для встановлення істини по справі (фотознімки, записні книжки, дискети ЕОМ тощо).

Окрему групу об'єктів складають документи. Розрізняють до­кументи рукописні, поліграфічні, машинописні, фонодокументи, фото-, кіно-, відеодокументи та ін. У ході обшуку підлягають вияв­ленню документи:

а) зміст яких є предметом злочинного посягання;

б) які є засобом вчинення злочину;

в) які є засобом приховання злочину;

г) що характеризують особу злочинця;

д) що містять у собі зразки почерку;

ж) що містять у собі іншу інформацію, яка цікавить органи розслідування.

Об'єкт обшуку — це те, відносно чого (чи кого) здійснюється обстеження.

Найбільш поширеними об'єктами обшуку є:

1) жилі приміщення (квартира, будинок, дача, номер готелю тощо);

2) службові, торговельні, виробничі та інші нежилі приміщення (кабінети посадових осіб і державних службовців, офіси, скла­ди, виробничі дільниці, підсобні приміщення магазинів тощо);

3) ділянки місцевості (садиба, сад, город та ін.);

4) автотранспортні засоби (автомобілі, причепи, мотоцикли та ін.);

5)жива людина (її тіло, одяг, взуття та інші носильні речі).

Таким чином, об'єктом обшуку може бути практично будь-яке місце, що знаходиться у кого-небудь в розпорядженні (власності), або особа, якщо є достатні підстави вважати, що у цьому місці чи уданої особи можуть бути знаряддя злочину, предмети та цінності, які мають значення для справи.

У криміналістичній теорії прийнято розрізняти кілька видів обшуку залежно від тих чи інших підстав їх диференціації. Так, за характером об'єктів обшуку розрізняють обшук: приміщень, місцевості, транспортних засобів, особи. За характером об'єктів пошу­ку виділяють обшуки, спрямовані на виявлення: людей, трупів (чи їх частин), знарядь та засобів вчинення злочину, предметів злочин­ного посягання, слідів, документів та інших об'єктів. Обшуки мож­на розрізняти за їх повторюваністю (первинний і повторний) та за їх одночасністю (груповий і одиночний). Названі види обшуку мають певну специфіку. Розглянемо особливості проведення окре­мих видів обшуку.

Обшук у приміщенні передбачає примусове обстеження всіх приміщень, які є у володінні фізичних чи юридичних осіб, якщо там можуть знаходитися об'єкти пошуку. Обшук приміщень полягає у вивченні чи аналізі конструктивних вузлів будинку (споруди), жи­лих і підсобних приміщень, предметів домашньої обстановки. Об­шук рекомендується розпочинати з найбільш “важких” ділянок приміщення, проводити пошук спочатку у нежилих, а потім у жи­лих приміщеннях, здійснювати обшук від входу до приміщення.

Під час обшуку приміщень необхідне обстеження окремих вуз­лів будівлі або споруди. До останніх належать: підвальна частина будівлі, горище, сходи, міжповерхові перекриття, стіни і перегород­ки, санітарно-технічні вузли і комунікації.

При обстеженні конструктивних вузлів будівлі слід звертати увагу на елементи, що не передбачені проектом, відсутність окре­мих деталей, неоднорідність пофарбування, відмінність у штука­турці, пошкодження павутини. Предмети пошуку можуть бути за карнизами, балками, замурованими у стінах тощо.

У ході обшуку у жилих приміщеннях необхідно обстежувати предмети обстановки. Перевіряючи меблі, слід спочатку дослідити предмети чи документи, які знаходяться в (на) них, а потім самі предмети обстановки. Треба оглядати усі пази, щілини, вимірити і порівняти усі внутрішні і зовнішні габарити.

Пошукові дії в службових приміщеннях слід розпочинати з ро­бочого місця обшукуваного. У першу чергу оглядають робочий стіл, сейфи і шафи. Тайників у службових приміщеннях, як прави­ло, не роблять, але предмети маскують, ховають за книжки, пап­ки, папір. Таке маскування створює труднощі у доступі до пред­мета пошуку.

Обшук ділянки місцевості полягає у примусовому обстеженні! присадибних та інших ділянок, які є у володінні обшукуваної особи.

Обшукам на відкритій місцевості притаманна трудомісткість пошуків. Обстеження необхідно здійснювати планомірно і у пев­ній послідовності. Ділянку території розподіляють на сектори чи квадрати.

У більшості випадків тайники обладнують у землі, кущах, купах сміття, ямах. Ознаками тайника на місцевості може бути: пошкод­ження Грунту, неоднаковість його кольору, мітки на деревах та ін.

Обшук особи полягає у примусовому обстеженні людини, її одягу, взуття та інших речей. Обшук особи, як правило, проводить­ся за постановою слідчого. Але існують два випадки, коли обшук можна здійснювати без винесення постанови:

1) коли особа затримується або береться під варту;

2) за наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка пере­буває в приміщенні чи іншому місці, де проводиться обшук або виїмка, переховує на собі предмети чи документи, що мають значення для справи.

У процесі обшуку необхідно передбачити можливість вчинен­ня опору обшукуваним. Тому слідчий повинен дотримуватися пев­них правил, що забезпечують безпеку. Зокрема, обшукуваного необхідно поставити обличчям до стіни чи автомобілю під кутом 45° з широко розсунутими ногами і розведеними руками. Таке по­ложення зменшує стійкість обшукуваного.

Обшук особи рекомендується проводити у певній послідовності — “зверху донизу”. Спочатку обстежують головний убір, потім одяг (пальто, сукню, піджак, брюки тощо), взуття. Окремі предме­ти одягу знімають з метою обстеження білизни та інших речей. Особливу увагу слід приділяти кишеням, швам одягу, підкладці пальто чи піджака, закаблукам взуття.

Такий обшук виконує особа однієї статі з обшукуваним. В разі необхідності для цього запрошують медичного працівника.

До обшуку особи належать і обстеження речей, що є у обшу­куваного: портфелів, дипломатів, валіз, сумок, гаманців. Ці речі ретельно досліджують з метою виявлення тайників та предметів, які шукають.

Обшук транспортних засобів передбачає примусове обстежен­ня будь-якого транспортного засобу, який є у приватному володінні громадянина (мотоцикл, автомобіль, яхта, особистий літак). Такий обшук має певну специфіку в залежності від виду обшуку і особли­востей транспортного засобу. Обшук транспортних засобів — це відносно новий вид обшуку у практиці органів розслідування.

Обстеження транспортних засобів повинно мати свою черговість і послідовність. Так, обшук легкового автомобіля доцільно розпочинати з багажника і закінчувати мотором. У багажнику перевіряються сумка з інструментом, запасне колесо, інші предмети. У салоні знімаються килими, настили, чохли. Перевіряються місця між сидінням і спинками, досліджується торпеда, знімається автомагнітола.

Механізми і деталі автомобіля, розташовані під днищем, бажа­но дослідити на “ямі”. Оглядається автомобіль і під капотом. Об­шук автотранспортних засобів доцільно проводити за участю фахівця-автотехніка.

Повторний обшук має місце у тих випадках, коли первісний обшук був проведений у несприятливих умовах або коли залиши­лися необстеженими (недостатньо ретельно обстеженими) окремі ділянки приміщення, відкритої місцевості, предмети.

Груповий обшук — це кілька одночасних обшуків, що здійсню­ються по одній справі у різних осіб, в різних місцях. Проведення групового обшуку має певну специфіку:

1) одночасно працюють кілька слідчо-оперативних груп;

2) реально існує кілька об'єктів обшуку;

3) має місце єдине керівництво у проведенні обшуку кількох об'єктів;

4) існує єдність часу початку обшуку на всіх об'єктах;

5) запропоновано єдиний план проведення обшуку;

6) визначені засоби зв'язку між учасниками обшуку і порядок обміну інформацією між ними.

У процесі групового обшуку можуть бути складені різні схеми, зокрема схеми злочинних зв'язків, службової взаємодії, родинних зв'язків підозрюваних осіб.