Відшукання прихованих об'єктів (знарядь злочину, речових до­казів, трупів, осіб, які переховуються від суду і слідства) може бути здійснено у ході проведення обшуку, процесуальний режим якого визначений кримінально-процесуальним законодавством (ст.ст. 177, 179-186, 188,189 КПК). Обшук є одним із способів отримання доказової інформації у кримінальному процесі.

Головна мета обшуку як пошукової дії полягає у виявленні дже­рел доказової і орієнтуючої інформації. Обшук має мету виявити знаряддя злочину, речі та цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встанов­лення істини у справі. Метою обшуку може бути також виявлення трупів, осіб, які переховуються від слідства і суду. Додатковою ме­тою обшуку є виявлення і вилучення речей і предметів, вилучених з цивільного обігу і заборонених для використання, а також пошук майна для забезпечення відшкодування заподіяних збитків або можливої конфіскації.

У криміналістичній літературі немає єдності у визначенні по­няття обшуку. Його пошуковий характер дозволив окремим ав­торам визначати цю дію як слідчо-оперативну. Таке трактування містить у собі змішання процесуальних дій і оперативних заходів, різних за своєю природою і завданнями, прийомами і формами проведення. Обшук — це слідча дія, яка здійснюється з метою от­римання судових доказів. Оперативно-розшукові заходи не мають процесуального значення, відіграють допоміжну роль і до змісту обшуку не входять.

Обшук необхідно відрізняти від близьких до нього адмініст­ративно-процесуальних та інших дій. Так, у відповідності зі ст.ст. ЗО, 32 Митного кодексу України передбачено проведення митного огляду.

Митниця має право провести огляд, а також переогляд речей громадян з розпакуванням багажу. Якщо є достатні підстави вва­жати, що громадянин приховує при собі предмети контрабанди чи предмети, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, може бути проведено особистий огляд. Огляд не є слідчою іією і здійснюється без санкції прокурора.

Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” регламентує отримання розвідувальної інформації шляхом негласного проникнення оперативного працівника у жиле або інше приміщення громадянина. Такий оперативно-розшуковий захід повинен здійснюватися з санкції Генерального прокурора України або його заступників. Таємне обстеження жилого приміщення передбачає приховане і безперешкодне проникнення до житла, недопустимість вилучення будь-яких пред­метів, можливість тимчасової заміни їх муляжами, використання аудіо-, кіно- і фотозйомок тощо. Результати даної дії носять конфіден­ційний характер і не мають доказового значення.

Обшук відрізняється від інших слідчих дій перш за все своїм пошуковим характером. За своїм характером обшук схожий з виїмкою. Виїмка — це слідча дія, яка передбачає вилучення або вит-зебування у якої-небудь особи чи установи (підприємства) певних предметів і документів, що мають значення для справи. Згідно зі ст. 178 КПК, “виїмка проводиться у тих випадках, коли слідчий має точні дані, що предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться у певної особи чи у певному місці”. Різниця між виїмкою і обшуком полягає у тому, що, по-перше, виїмка проводиться тільки у відношенні певних предметів, тоді як предмети, до підлягають вилученню при обшуку, можуть бути відомі орієн­товно, а іноді навіть невідомі взагалі; по-друге, під час виїмки повинно бути відомо місце знаходження тих чи інших предметів, а при обшуку передбачається їх відшукати. Якщо неможливо точно зизначити, що саме необхідно відшукати або де і у кого знаходиться потрібна річ, проводять не виїмку, а обшук.

Обшук — це слідча дія, змістом якої є примусове обстеження приміщень і споруд, ділянок місцевості, окремих громадян з      -І метою відшукання і вилучення предметів, що мають значен­ня для справи, а також виявлення розшукуваних осіб.

Обшук для підозрюваних, обвинувачених, членів їх сімей означає хоча й санкціоноване законом, але небажане втручання чужих людей в їх дім, ознайомлення з матеріальними, особистими, інтимними сторонами життя. Проведення обшуку пов'язано з певними       порушеннями прав громадян на недоторканність особи, житла      ^ гощо і вимагає дотримання встановлених законом гарантій. Згідно з ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. При цьому відпо­відно до п. 13 розд. XV Конституції протягом п'яти років після набут­тя чинності Конституцією зберігається існуючий порядок обшуку — за постановою органів розслідування з санкції прокурора.

Обшук є невідкладною слідчою дією і у випадках, що не припус­кають зволікання, він може бути проведений без санкції прокуро­ра, але з повідомленням його у добовий строк про зроблений об­шук (ст. 177КПК).

Елемент примусу під час обшуку передбачає, що обстеження приміщень чи інших об'єктів може бути здійснено без згоди особи, у розпорядженні якої ці об'єкти перебувають. Слідчий має право розкривати зачинені приміщення і сховища, якщо власник відмов­ляється їх відчинити.

Обшук має схожість зі слідчим оглядом. При провадженні цих слідчих дій здійснюється обстеження місцевості, приміщень та інших об'єктів з метою виявлення, фіксації та вилучення різних матеріаль­них джерел криміналістичної інформації. Разом з тим обшук і огляд — це різні слідчі дії.

На відміну від слідчого огляду, обшук має такі особливості:

1) конкретизованість об'єктів пошуку;

2) належність об'єктів пошуку певним особам;

3) примусовий характер обстеження.