злочинністю і завдання криміналістичної методики

Організована злочинність як найбільш небезпечна форма кри­мінальних проявів викликала необхідність створення системи зако­нодавства про боротьбу з даним явищем. До законодавчих актів, що регулюють цю проблему, передусім належить Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою зло­чинністю”, а також відповідні норми законів України “Про опера-тивно-розшукову діяльність”, “Про міліцію”, “Про Службу безпе­ки України”, “Про прокуратуру”, “Про боротьбу з корупцією” та інших нормативно-правових актів, міжнародно-правових угод, учасником яких є Україна.

Під організованою злочинністю розуміється сукупність злочи­нів, що вчиняються у зв'язку з створенням та діяльністю органі­зованих злочинних угруповань (п. 1 ст. 1 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою зло­чинністю”). Види та ознаки цих злочинів, а також кримінально-правові заходи щодо осіб, які вчинили такі злочини, встановлю­ються КК.

У науці кримінального права співучасть за попередньою змо­вою розглядається у двох формах: 1) у вигляді простої згоди про сумісне вчинення злочину між кількома особами та 2) у вигляді організованої групи. Стаття 41 КК серед обставин, що обтяжують відповідальність, називає “вчинення злочину організованою гру­пою” (п. 2). Деякі норми чинного КК містять дану ознаку (ст. 70 “Контрабанда”, ч. З ст. 862 “Вимагательство державного або колек­тивного майна”, п. “і” ст. 93 “Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах”, ч. З ст. 144 “Вимагательство”, ч. З ст. 1558 “Протидія законній підприємницькій діяльності” та ін.).

У пропозиціях щодо удосконалення кримінального законодав­ства України злочин визначається вчиненим організованою зло­чинною групою (ОЗГ), якщо в цьому брали участь дві або більше особи, які попередньо об'єдналися у стійку групу для вчинення одного або кількох злочинів. Злочин визначається вчиненим зло­чинною організацією, якщо він вчинений згуртованою організова­ною групою, яка створена для вчинення тяжких злочинів, або об'єд­нанням організованих груп, створених з цією ж метою.

Як видно з наведених положень, основними ознаками організова­ної злочинної групи є попереднє об'єднання та стійкість такої групи, а злочинної організації-згуртованість організованої групи або об'єд­нання організованих груп, створених для вчинення тяжких злочинів. Ефективна боротьба з організованою злочинністю, своєчас­ність виявлення і розкриття таких злочинів, повного і всебічного їх розслідування вимагають встановлення найбільш повних ознак організованих злочинних груп.

Згідно з методичними рекомендаціями з складання статистичної звітності про результати боротьби з ОЗГ щодо закінчених провад­женням кримінальних справ (1994 р.) до основних ознак злочинної групи належать: тривалість функціонування, корислива спрямова­ність, внутрішньогруповий розподіл ролей, планування злочинів. Для організованої корумпованої групи обов'язковою ознакою є також співучасть у протиправних діях представників влади та уп­равління, правоохоронних або господарських органів. Для ОЗГ, які вчиняють злочини у сфері економіки, корумпованість є обов'яз­ковою ознакою. У залежності від характеру злочинної діяльності такі групи можуть мати додаткові ознаки: наявність міжрегіональ­них злочинних зв'язків, спільних грошових та матеріальних кош­тів, озброєність та ін. (рис. 21).

Нормативно-правові основи боротьби з організованою злочин­ністю визначають завдання криміналістичної методики розкриття та розслідування таких злочинів:

розроблення криміналістичної характеристики-з урахуванням її комплексної основи, яка враховує особливості криміналістич­ної характеристики певного виду злочинів, та специфічної харак­теристики ОЗГ, злочинної організації, їх злочинної діяльності;

визначення типових слідчих ситуацій на стадіях перевіроч­них дій і наступного розслідування:

рекомендації щодо організації та планування розслідуван­ня, взаємодії слідчого, спеціальних підрозділів, наділених фун­кцією боротьби з організованою злочинністю, інших правоохо­ронних та контролюючих органів.