Особливості провадження слідчих дій

Початковий етап розслідування часто дає можливість встано­вити наявність наслідків злочинних порушень правил охорони нав­колишнього середовища, зафіксувати сліди злочину. Однак для

повного, всебічного і об'єктивного розслідування необхідно вста­новити важливі обставини шляхом провадження різних слідчих дій, тактичних операцій.

На наступному етапі розслідування з'являються підстави для вирішення питання про винність осіб, відповідальних за порушен­ня екологічних правил, у зв'язку з чим проводиться допит обвину­вачених (підозрюваних). З метою перевірки одержаних даних по­ряд з іншими слідчими діями проводяться перевірка показань на місці, слідчий експеримент, призначаються судові експертизи.

Підготовка до допиту обвинувачених вимагає ознайомлення слідчого з даними, що стосуються додержання екологічних правил та стандартів, наприклад технічною документацією на роботу очисних споруд, положеннями, інструкціями, наказами про права і обов'язки осіб, які відповідають за дотримання правил охорони довкілля, усунення шкідливих наслідків. Особливу увагу слід приділити вивченню технічної документації, в якій зареєстрова­но аналізи води, що скидається (повітря, що викидається), у разі необхідності - проектної документації. Необхідно систематизува­ти матеріали справи: протоколи оглядів, матеріали відомчого роз­слідування тощо.

Підготовка до допиту передбачає також вивчення особи обви­нуваченого, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень професійной підготовки (загальної, за профілем роботи і спеціальної), пов'язаної з обслуговуванням очисних споруд. Слід мати на увазі, що суб'єктами екологічних злочинів можуть бути посадові особи (наприклад, директор, головний інженер, головний технолог, керівник цеху або дільниці), а також інші особи, які без­посередньо відповідають за встановлення та експлуатацію очисних споруд або виконують різноманітні роботи, пов'язані з транспор­туванням відходів виробництва та їх утилізацією.

При підготовці до допиту необхідно систематизувати докази щодо кожного обвинуваченого, а також вирішити питання про послідовність допиту, якщо обвинувачених декілька.

У разі, коли обвинуваченому ставиться за провину систематич­не забруднення або неодноразові викиди шкідливих відходів про­мислового характеру в атмосферу, необхідно передбачити послі­довність пред'явлення доказів за кожним епізодом.

При допиті обвинуваченого необхідно з'ясувати: обставини, що призвели до порушення правил охорони довкілля; мотиви, з яких сталося забруднення вод або повітря; осіб, які брали участь у ски­данні неочищених стічних вод тощо (крім обвинуваченого), і в зв'язку з цим роль кожного з учасників даного технологічного

процесу згідно з службовими обов'язками; форми контролю за їх діями та як він здійснювався.

загрузка...

У разі, коли необхідно перевірити, чи мало змогу виникнути певне явище, розвинутися або припинитися певним чином, за виз­начений відрізок часу, залишивши відповідні сліди, іноді виникає потреба в проведенні слідчого експерименту (ст. 194 КПК). При цьому слід мати на увазі, що слідчий експеримент проводиться з дотриманням правил безпеки лише для перевірки явищ, реконст­рукція яких необхідна для з'ясування окремих обставин події. По­зитивні результати можуть бути отримані шляхом перевірки та уточнення показань обвинуваченого на місці.

Розслідування злочинних порушень правил охорони навколиш­нього середовища вимагає застосування спеціальних знань з різних наукових галузей, оскільки коло об'єктів дослідження по вказаних справах дуже різноманітне. У методиці розслідування вказаних зло­чинів складається система типових експертиз, серед яких централь­не місце має посісти така, що зараз формується, - судово-екологіч­на експертиза. Ця експертиза є по суті комплексним дослідженням, що здійснюється спеціалістами в галузі екології разом з медиками, експертами-біологами, зоотехніками, ветеринарами, хіміками, гідро­логами, агротехніками, інженерами по очисних спорудах, техноло­гами виробництв, пов'язаних із шкідливими відходами, тощо.

При розслідуванні порушень правил охорони довкілля необ­хідно виходити з цілей та основних завдань, визначених Законом України від 9 лютого 1995 р. “Про екологічну експертизу”.

Метою екологічної експертизи є попередження негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природ­ного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня еколо­гічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях та об'єктах.

Головними її завданнями є: визначення ступеня екологічного ' ризику та безпеки запланованої або здійснюваної діяльності; орга­нізація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів еколо­гічної експертизи; встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарним нормам, буді­вельним нормам та правилам; оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного сере­довища, здоров'я людей і якість природних ресурсів; оцінка ефек­тивності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища та здоров'я лю­дей; підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

 

Об'єктами екологічної експертизи є проекти нормативно-пра­вових актів, передпроектні матеріали, документація на впровад­ження нової техніки, технології, матеріалів, рідин, продукції, реа­лізація яких може призвести до порушень екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середови­ща, створення загрози здоров'ю людей.

Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах та регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Суб'єктами екологічної експертизи є: центральні органи охоро­ни навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, їх органи на місцях, їх спеціалізовані установи, організації та еколо-го-експертні підрозділи чи комісії; органи або установи охорони здоров'я, інші державні органи, місцеві Ради та органи місцевої дер­жавної адміністрації у відповідності із законодавством; громадські організації екологічної спрямованості або створені ними спеціалі­зовані формування; інші установи, організації та підприємства, у тому числі іноземні юридичні чи фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи; окремі громадяни в порядку, передбаченому Законом України “Про екологічну експертизу” та іншими законодавчими актами.

При розслідуванні злочинних порушень правил охорони навко­лишнього середовища висновки екологічної експертизи, проведе­ної в ході відомчої перевірки до порушення кримінальної справи, служать одним з джерел відомостей про порушення встановлених правил проектування, спорудження і експлуатації тих чи інших об'єктів з точки зору екологічних вимог. Вони можуть скласти або доповнити підстави для порушення кримінальної справи.

Слід розрізняти екологічну експертизу, що проводиться у відпо­відності з положеннями Закону України “Про екологічну експерти­зу”, і судово-екологічну експертизу, яка призначається в ході слід­ства, у разі, коли для вирішення питань, що виникли перед слідчим, недостатньо відомостей висновку екологічної експертизи. На прак­тиці мають місце випадки, коли судові експертизи не призначають­ся на тій підставі, що до справи залучені висновки відповідних ор­ганів, які здійснюють контрольно-інспекційні функції, в тому числі і матеріали екологічної експертизи. Такі висновки іноді надаються спеціалістами науково-дослідних і проектних інститутів того відом­ства, що й підприємство, яким були забруднені вода або повітря.

Відомчі висновки, як і виснови державної екологічної експерти­зи, можуть розглядатись на підставі ст. 83 КПК як документи, що є джерелами, котрі містять відомості про факти, викладені абр засвід­чені відповідними спеціалістами. При призначенні судової експерти­зи по цих справах необхідно мати на увазі, що активний розвиток загальної екології як системи знань про закономірності взаємодії живих організмів із середовищем існування сприяв виникненню в її межах самостійних галузей, які вивчають окремі сторони спілкування людини з природою: екології людини (системи знань про вплив при­родних і антропогенних факторів на здоров'я людини, адаптації (і дезадаптації) її організму в умовах навколишнього середовища); інже­нерної екології (системи знань про екологічні вимоги до сучасного виробництва, досягнень науки і техніки); соціальної екології (систе­ми знань про взаємодію суспільства і природи). На відміну від галу­зей загальної екології, побудованих на природно-науковій базі, со­ціальна екологія ґрунтується на синтезі природознавства і соціології.

Предмет судово-екологічної експертизи визначається особли­востями спеціальних знань вказаних галузей екологічної науки. Об'єктами даної експертизи у широкому розумінні є навколишнє природне середовище (біосфера), її стан внаслідок впливу людини, її господарчої діяльності.

У компетенцію експертів у галузі екології входить визначення:

1) критичного рівня забруднення (КРЗ) навколишнього середо­вища для даної місцевості, перевищення якого становить небезпе­ку для здоров'я населення і стану якості середовища;

2) гранично допустимих викидів (ГДВ) шкідливих речовин у водоймища, атмосферне повітря, ґрунт та інших шкідливих впливів на природне середовище, допущених даним виробничо-госпо­дарським об'єктом;

3) гранично допустимих концентраціях (ГДК) шкідливих речо­вин у атмосферному повітрі, водоймищах, ґрунті, дійсно встанов­лених відповідними контролюючими компетентними органами;

4) стандартів якості навколишнього природного середовища, що пред'являються до діяльності виробничо-господарчих об'єктів;

5) екологічної шкоди, заподіяної у результаті порушення пра­вил охорони навколишнього середовища;

6) безпосередніх причин заподіяння екологічної шкоди;

7) чи не стали причиною події дефекти проектування, плануван­ня даного об'єкту, його експлуатації;

8) можливості уникнути порушення правил охорони довкілля;

9) чи не призвели до шкідливих екологічних наслідків чинники, що не залежать від цих порушень;

10) причин і умов, що сприяли порушенням правил охорони навколишнього середовища.

Для проведення судово-екологічної експертизи можливо залу­чати спеціалістів органів, що здійснюють державну екологічну ек­спертизу (органи Держкомгідромету, Міністерства охорони здоро­в'я та ін.), працівників судово-експертних установ Міністерства юстиції (біологів, ґрунтознавців, хіміків та ін.) з питань, що входять до їх компетенції.

У зв'язку з тим, що диспозиції ст.ст. 228 та 228і КК визначають дані злочини закінченими з моменту забруднення акваторії вод, ат­мосферного повітря, часто виникає необхідність проведення судових експртиз для встановлення самого факту і обставин такого забруд­нення визначеної території або акваторії даним підприємством, суд­ном тощо. Для вирішення таких завдань призначаються судово-тех­нічна, судово-технологічна, судово-хімічна, судова агротехнічна, судова гідрометеорологічна, судово-біологічна експертизи.

Для встановлення окремих обставин, пов'язаних з наслідками вказаних забруднень, крім перелічених можуть призначатися судо­во-медична, судово-ветеринарна, судова-іхтіологічна експертизи.

Судово-технічна експертиза призначається для оцінки технічно­го стану захисного, очисного й уловлюючого обладнання, виявлен­ня його дефектів, безпосередніх технічних і організаційних причин дефектності роботи обладнання, а також обставин, що цьому сприяли.

Судово-техпологічна експертиза вирішує питання роботи тех­нологічного обладнання (в тому числі очисного) в конкретному виробничому процесі, пов'язаному з виділенням відходів, викидів, шкідливих речовин, які потребують відповідної очистки й знеш­кодження, а також з роботою двигунів та іншого обладнання су­ден, що викликає необхідність скидання речовин.

Судово-хімічпа, судова агротехнічна, судова гідрометеорологічна експертизи призначаються для встановлення факту забруднення визначеної території або акваторії, водних джерел, підземних вод неочищеними і незнешкодженими стічними водами, викидами або відходами, що заподіяли або можуть заподіяти шкоду здоров'ю людей чи рибним запасам, а також забруднення атмосферного повітря шкідливими для здоров'я людей відходами промислового виробництва, забруднення моря речовинами, шкідливими для здо­ров'я людей або для живих ресурсів моря, або іншими відходами й матеріалами, які можуть спричинити збитки зонам відпочинку або перешкоджати іншим законним видам використання моря. З цією метою перед експертом відповідної спеціальності можуть бути поставлені такі питання:

1) чи не містять вказані проби води (повітря, ґрунту) будь-які шкідливі речовини; якщо містять, то які саме;

2) які особливості (вид, склад, тощо) вказаної речовини, що ви­явлені в даній пробі;

3) чи однакові запропоновані для експертного дослідження ре­човини, що виявлені в даному районі (просторі) й отримані зразки викидів, відходів, скидів.

Для вирішення подібних питань може призначатись також су­дова матеріалознавча експертиза нафтопродуктів, мастил та ін.

Оскільки в ході розслідування забруднення вод і атмосферного повітря треба встановити, чи не спричинило таке забруднення шкоди здоров'ю людей, у ряді випадків необхідно провести судо­во-медичну експертизу потерпілих і речових доказів для вирішення наступних питань:

1) якою речовиною і якою її кількістю (дозою) спричинено шко­ду здоров'ю даної особи;

2) яким шляхом (через дихальні органи, органи травлення, зов­нішні покриви) шкідлива для здоров'я речовина потрапила в організм;

3) чи виявлено будь-яке захворювання у даної особи і якщо так, яка його причина;

4) чи не втратила дана особа працездатності внаслідок забруд­нення водоймища (атмосферного повітря) певною речови­ною, а якщо так, то який ступінь втрати працездатності. Велике значення для встановлення факту і обставин спричинен­ня шкоди рибним запасам прісних водойм і моря має проведення судово-іхтіологічної експертизи, яка може вирішити питання:

1) які причини загибелі риби в даному районі акваторії;

2) якою речовиною викликане отруєння риби;

3) скільки часу минуло з моменту отруєння риби;

4) яку шкоду може спричинити рибним запасам забруднення даного району акваторії виявленими у воді шкідливими ре­човинами;

5) яких заходів необхідно вжити для усунення шкідливих нас­лідків, викликаних забрудненням даного району акваторії, що призвели до скорочення рибних запасів (живих ресурсів моря).

В разі необхідності встановити шкоду, заподіяну забрудненням водойм, сільськогосподарському виробництву або такому виду ресурсів моря, як морські тварини, можуть призначатись судово-зоологічна (судова зоотехнічна), судово-ветеринарпа експертизи.

Велике значення для розслідування даного виду злочинів має залучення представників громадських об'єднань до проведення окремих слідчих дій: встановлення свідків, потерпілих, охорони місця події, обстеження території й акваторії з метою виявлення

слідів злочину, його наслідків, з'ясування обставин, що сприяли порушенням правил охорони навколишнього середовища, та ін.

На наступному етапі розслідування і в заключній його стадії виникає необхідність здійснення тактичних операцій, що мають завдання встановити важливі для даної категорія справ обставини. До подібних операцій належать: встановлення функцій посадових осіб і технічного персоналу, причинних зв'язків між їх діяльністю і наслідками, що настали; визначення фізичної, матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином; з'ясування причин і умов, що сприяли порушенням екологічних стандартів і нормативів.

У ході розслідування екологічних злочинів слідчий, використо­вуючи дані криміналістичного аналізу, обставин і слідів, з'ясовує умови, що сприяли злочинним порушенням правил охорони навко­лишнього середовища, до яких можуть належати:

виробничі недоліки в забезпеченні технологічної дисциплі­ни, проектування, спорудження і експлуатації очисних споруд, використання контрольних приладів та ін;

організаційні недоліки в підготовці й підвищенні кваліфікації працівників, які відповідають за додержання екологічних правил на даному об'єкті, контроль за дотриманням цих правил та ін.; організаційно-правові недоліки, що виявляються в непов­ноті нормативної регламентації діяльності, пов'язаної з викори­станням очисних споруд;

особливості психофізиологічних властивостей осіб, відпо­відальних за дотримання екологічних правил, що призводить до їх порушення (через недостатню працездатність, відсутність швидкої реакції на умови, що швидко змінюються, тощо). На основі виявлених у ході розслідування причин і умов, що призвели до злочинних порушень правил охорони навколишньо­го середовища, слідчий вносить подання у відповідні інстанції (ст. 23і КПК). У випадках, які не припускають зволікання, таке подання вноситься до закінчення слідства, в міру встановлення причин та умов порушення екологічних правил.