Підпали і злочинні порушення протипожежних правил є небез­печними злочинами, що спричиняють збитки народному господар­ству, майну, життю та здоров'ю громадян.

Основним завданням при розслідуванні цих злочинів є дослід­ження всіх обставин, пов'язаних з пожежею, встановленням при­чин, виявленням винних у її виникненні. Кримінальне законодав­ство України передбачає відповідальність за умисне або необереж­не знищення чи пошкодження державного, колективного майна або індивідуального майна громадян внаслідок пожежі (ст.ст. 60, 71, 89, 145 КК), порушення правил пожежної безпеки (ст. 220' КК), незаконну пересилку поштою або багажем легкозаймистих або їд­ких речовин (ст. 225 КК).

Криміналістична характеристика цього виду злочинів включає:

а) способи вчинення злочину;

б) способи приховання;

в) сукупність найбільш типових слідів;

г) дані про особу злочинця; ґ) дані про особу потерпілого.

Можна виділити підпали: а) від легкозаймистих речовин; б) з ви­користанням спеціальних пристроїв; в) при створенні умов, що спри­яють самозайманню; г) при порушенні правил пожежної безпеки.

Порушення правил пожежної безпеки трапляються в разі: а) експлуатації опалювальних, освітлювальних, інших приладів; б) використання приладів, установок, устаткування, не обладнаного протипожежним захистом; в) ведення робіт з відкритим вогнем; г) порушення правил зберігання, перевезення, виготовлення різних легкозаймистих речовин та матеріалів.

До основних способів приховування підпалів відносяться: зни­щення слідів злочину, знарядь і засобів підпалу, інсценування об-

становки, що вказує на випадкове виникнення пожежі. Способи приховування пожежі внаслідок порушення правил пожежної без­пеки такі: маскування слідів (знищення приладу, внесення змін в обстановку, фальсифікація документів, що підтверджують справ­ність обладнання та наявність протипожежного захисту тощо), іноді інсценування підпалу.

Залежно від того, де мали місце підпал чи пожежа внаслідок по­рушення правил пожежної безпеки (виробництво, сільськогоспо­дарські об'єкти, установи та ін.), з'ясовуються обстановка, місце, час, шляхи проникнення і відходу, способи вчинення підпалу, особи, які мають доступ до об'єктів. Такі дані дозволяють висунути версії про подію, її причини, осіб, які вчинили злочин, інсценування пожежі з метою приховання іншого злочину (вбивства, розкрадання, диверсії). Найбільш типовими слідами, пов'язаними з вчиненням названих злочинів, є сліди дії полум'я (попіл, залишки матеріалів, що не зго­ріли, сліди плавлення і пальних речовин), а також дії окремих осіб (сліди взуття, рук, знарядь злому, транспортних засобів та ін.).

Злочинця слід шукати серед осіб, інтереси яких пов'язані зі зни­щенням даного об'єкта чи майна. Відомості про особу потерпілого можуть орієнтувати слідчі органи відносно характеру події, її мотивів, особи злочинця, причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

В разі порушення правил пожежної безпеки коло осіб, які при­тягаються до відповідальності, обмежене суб'єктами, які мають від­ношення до діяльності та дій, що спричинили подібні порушення.

Основними джерелами відомостей про обставини злочину і особу злочинця можуть бути первісні слідчі та оперативно-розшу-кові дії: огляд місця події, допит свідків, проведення окремих видів експертиз.

Обставини, що підлягають з 'ясувапню у справах про пожежі, визначаються залежно від характеру події. Так, у справах про під­пали необхідно з'ясувати: а) спосіб вчинення і використані засо­би; б) об'єкти; в) винну особу; г) співучасників; ґ) мотиви і мету; д) чи не було вчинено якого-небудь іншого злочину; е) наслідки; є) матеріальну шкоду; ж) причини та умови, що сприяли вчиненню цього злочину.

У справах про злочинні порушення протипожежних правил обставинами, що підлягають з'ясуванню, є: а) які протипожежні правила порушені (не дотримані), в яких діях це виявилось; б) при­чини порушення; в) причинний зв'язок між діями і виникненням пожежі; г) винна особа; г) наслідки (заподіяння значних матеріаль­них збитків, шкоди здоров'ю людей тощо); д) причини та умови, що сприяли виникненню пожежі.