Призначення судових експертиз. Поряд із судовогмедичною експертизою по справах даної категорії частіше за все призна­чається автотехнічна, судово-біологічна, трасологічна і судово-хімічна експертизи.

Відповідно до Інструкції про організацію проведення судових експертиз у науково-дослідних судово-експертних закладах Мініс­терства юстиції України на розгляд судової автотехнічної експерти­зи ставляться питання, спрямовані на встановлення:

а) технічного стану транспортних засобів (які несправності, що загрожують безпеці руху, має система, механізм, вузол да­ного транспортного засобу; коли - до ДТП або в процесі її розвитку - виникли дані несправності; яка причина відмови даного механізму, системи транспортного засобу; чи є причин­ний зв'язок між даною несправністю і наїздом, перекиданням,

сутичкою; чи мав водій технічну можливість запобігти події при наявності даної несправності, та ін.);

б) дії учасників події (як повинен був діяти водій у дорожніх обставинах, що склалися, з метою забезпечення безпеки руху; чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду, зіткненню, пе­рекиданню з моменту виникнення небезпеки для руху; чи відпо­відали дії водія технічним вимогам Правил дорожнього руху;

в) параметрів механізму дорожньо-транспортної події (швид­кість транспортного засобу при даній довжині слідів гальмуван­ня; допустима швидкість транспортного засобу при умовах видимості дороги; допустима швидкість транспортного засобу на заокругленні дороги даного радіусу; яке було взаємне роз­ташування транспортного засобу і пішохода в різні моменти ДТП; взаємне розташування транспортних засобів у момент зіткнення; який з транспортних засобів у момент зіткнення сто­яв, а який рухався, та ін.).

Крім того, перед автотехнічною експертизою можуть ставити­ся питання, пов'язані з дослідженням на основі спеціальних авто-технічних знань дорожньої обстановки (визначення значень пара­метрів і коефіцієнтів, що характеризують рух транспортних засобів та інших об'єктів на місці події; умови видимості і оглядовості з місця водія в момент події за даними про дорожню обстановку і результатами огляду; які обставини, що відносяться до дорожньої обстановки, сприяли або могли сприяти виникненню ДТП, та ін.). Можливості автотехнічної експертизи багато в чому залежать від наданих на дослідження матеріалів, її особливістю є те, що поряд з речовими доказами як об'єкти можуть використовуватися фак­тичні дані, одержані слідчим при проведенні слідчих дій. Тому ра­зом з постановою про призначення автотехнічної експертизи на­правляються (залежно від поставлених питань) протокол огляду місця події зі схемою і фототаблицями, протокол огляду транспор­ту, протокол відтворення обстановки і обставин події, протоколи допитів водіїв і очевидців, висновки інших експертиз (зокрема су­дово-медичної) та ін.

Судово-біологічна експертиза призначається для дослідження виявлених на місці події або на транспортному засобі слідів крові, волосся та інших об'єктів біологічного походження.

При розслідуванні дорожньо-транспортних подій досить часто виникає необхідність проводити криміналістичні експертизи, серед яких слід виділити трасологічну експертизу (в тому числі цілого по частинах), дактилоскопічну і техніко-криміналістичну експертизу документів. По слідах протекторів шин, слідах на транспортнему засобі і одязі потерпілого трасологічна експертиза встановлює: конкретний транспортний засіб, що брав участь в події; його тип, модель (групову належність); напрямок руху; механізм слідоутво-рення; послідовність виникнення слідів та ін.

Трасологічна експертиза цілого по частинах призначається у випадках виявлення на місці події осколків розсіювачів фар, уламків деталей і виявлення транспорту зі схожими пошкодженнями (роз­трощене скло фари, відсутня частина деталі). Досліджуючи лінії розлому, їх рельєф, структуру і склад частин, експерт може встано­вити, чи не складали раніше одне ціле частини транспортного за­собу і уламки (осколки), виявлені на місці події.

Якщо виникають сумніви щодо особи, яка керувала транспор­том у момент події, призначається дактилоскопічна експертиза, яка по слідах рук, виявлених на держаках управління, ідентифікує кон­кретну людину.

У ході техніко-криміналістичної експертизи документів, які мо­жуть вилучатися у водія, потерпшого, на транспортному підприємстві, вирішуються питання щодо їх справжності або підробки, початково­го змісту (наприклад, якщо вони були пошкоджені, залиті речови­ною, що фарбує).

Судово-хімічпа експертиза дає можливість визначити якісний і кількісний склад хімічних елементів, що містяться в речовині, яка досліджується; однорідність паливно-мастильних матеріалів, на­фтопродуктів, рідкого і сипкого вантажу, лакофарбувального по­криття, волокон тканин, виявлених на місці події, постраждалому і на транспортному засобі.

Для вирішення найбільш складних, загальних для експертів різ­них спеціальностей питань призначаються комплексні експертизи. У випадках наїзду (переїзду) комплексна судово-медична і трасологічна експертиза допомагає вирішити питання про механізм виникнення ушкоджень на тілі потерпшого. При зіткненні транспортних засобів для вирішення питань про їх взаємне розташування в момент події призначається комплексна судово-автотехнічна і трасологічна екс­пертиза. Питання про місцеперебування в транспорті кожної із осіб може бути вирішене в процесі проведення комплексної судово-медич­ної, трасологічної і судово-автотехнічної експертизи.

Відтворення обстановки і обставин події (слідчий експеримент). Ця слідча дія є досить поширеною при розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху. Вона найчастіше про­водиться з метою встановлення:

   1) можливості сприйняття будь-якого факту або явища (нап­риклад, чи міг водій у конкретних умовах місця і часу бачити перешкоду; чи могли учасники ДТП чути звукові сиг­нали, шум транспорту; яка видимість і оглядовість з місця водія; чи міг свідок з певної відстані впізнати особу, яка пе­ребувала за кермом);             :

2) можливості здійснення певної дії в даних обставинах (роз­вороту, повороту транспорту на конкретній ділянці дороги; гальмування автомобіля; наявності чи відсутності у водія професійних навиків, необхідних для управління і обслугову­вання транспорту);

3) можливості існування якого-небудь явища (наприклад, рапто­вого виникнення несправності певної системи чи деталі транс­портного засобу в даних умовах; заносу транспорту; само­вільного скочування транспортного засобу з ухилу; осліплен­ня водія світлом фар);

4) окремих елементів механізму злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху (наприклад, можливості утворен­ня слідів на дорожньому полотні при певному розташуванні учасників події).

Особливу увагу при проведенні слідчого експерименту з рухо­мим транспортом слід звертати на забезпечення безпеки його учас­ників і оточуючих осіб. Тому до проведення слідчого експеримен­ту слідчий визначає: мету; допустимість експерименту у конкретних дорожніх умовах; відсутність у транспортного засобу несправнос­тей, що загрожують безпеці руху; зміст дослідів; порядок їх про­ведення; заходи щодо забезпечення безпеки; необхідні науково-технічні засоби. До участі в експерименті завжди доцільно залучати експерта-автотехніка, а в деяких випадках - і інших спеціалістів (судового медика, криміналіста).

Інші слідчі дії. При необхідності по справах даної категорії мо­жуть бути проведені виїмки (одягу потерпілих, документів водія чи підприємства, за яким закріплений транспорт, документів, що ха­рактеризують його технічний стан), пред'явлення для впізнання (трупа, предметів, що належать учасникам події, транспортного засобу, водія), очні ставки (між свідком і водієм, між водіями).

Важливе значення має допит обвинуваченого, в ході якого слід прагнути до одержання максимально докладних і конкретних по­казань щодо дорожньої обстановки, швидкості руху транспорту, його технічного стану, способу вчинення злочину, дій водія, спря­мованих на запобігання події, дій інших учасників події, фізично­го стану водія, його дій після закінчення події (чи допомагав пост­раждалому, чи не знищував сліди) та інші обставини злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху.