До слідчих дій у справах про грабежі та розбійницькі напади належать: допит потерпілих і свідків, огляд місця події, освідування потерпілих, пред'явлення для впізнання та призначення судових експертиз. Послідовність проведення названих слідчих дій визна­чається в кожному окремому випадку слідчими ситуаціями. Зокре­ма, це залежить від того, з якого джерела слідчий отримав інформа­цію про здійснення нападу, затримано злочинця чи він зник з місця події, яке викрадено майно (приватне, державне чи колективне), його товарна значущість, спосіб транспортування викраденого.

У випадках, коли з моменту злочину і до моменту подання за­яви минув незначний проміжок часу, слід негайно оглянути місце події. Якщо ж з моменту нападу минув деякий час, доцільніше пере­дусім допитати потерпілого і свідків, після чого оглянути місце події.

Допит потерпілого має свої особливості. Потерпілі, як правило, володіють особистим, державним або колективним майном. Це працівники ощадних кас, відділів банків, водії таксі, інкасатори, сторожі підприємств, приватні особи, які мають певне майно або цінності. З метою заволодіння матеріальними цінностями або цінни­ми документами злочинці застосовують психічне або фізичне на­сильство. Причому ці дії супроводжуються погрозами застосуван­ня зброї або інших знарядь злочину. Крім того, необхідно врахо­вувати, що ці злочини тривають в основному короткий проміжок часу. Все це відбивається на психічному стані потерпшого, тому слідчий, оцінюючи і деталізуючи інформацію, мусить проявити особливу делікатність у стосунках з допитуваним.

Разом з тим перед допитом доцільно поговорити з потерпілим, щоб з'ясувати певні обставини і скласти план допиту. Під час до­питу слід з'ясувати: час і місце події, що відбулася; з якої причини потерпілий перебував у вказаному місці; звідки він прибув; хто знає

про наявність у нього матеріальних цінностей чи грошових коштів; з ким він вів розмову щодо своїх цінностей; де і коли (о котрій го­дині) було вчинено напад; скільки було злочинців; у чому виявило­ся насильство; які знаряддя злочину використали злочинці, якими матеріальними цінностями заволоділи, яким шляхом зникли з місця події; як поводився потерпілий у момент нападу. При допиті слідчий має звернути особливу увагу на інформацію про індивіду­альні ознаки зовнішності злочинця. Тут важливо враховувати не тільки психічний стан потерпілого, а й час доби, освітлення, місце, де відбувся напад. Ця вимога виникає з тієї причини, що потерпілі часто через переляк і неправильне сприйняття події повідомляють слідчому неточні дані про одяг, його колір і фасон, про знаряддя злочину, число злочинців та ін.

Під час допиту потерпілих слід звернути увагу на індивідуальні особливості матеріальних цінностей, якими заволоділи злочинці. При цьому слідчий має уточнити, хто може підтвердити, що у по­терпілого була така кількість виробів з дорогоцінних металів, гро­шових коштів, цінних паперів чи інших матеріальних цінностей. Якщо у потерпілого є фотознімки, технічні чи інші документи, їх необхідно долучити до матеріалів кримінальної справи з метою можливого використання під час виконання оперативно-розшуко-вих заходів та слідчих дій.

Допит свідків також має свої особливості. Як правило, свідка­ми по таких справах є сторонні особи. Тому слід пам'ятати, що вони можуть бути знайомі з нападниками. З урахуванням цього слідчий має продумати перелік запитань, які треба з'ясувати під час допиту, і тактику самого допиту.

Важливого значення для збирання доказів у справах про гра­бежі чи розбої набуває огляд місця події. При огляді можна виявити місця, з яких злочинці спостерігали за потерпілим, шляхом його пересування. При цьому необхідно приділити особливу увагу по­шуку й належному оформленню та фіксації слідів ніг, недопалків, сірників, пачок від цигарок, слідів транспортних засобів, мікроча­стинок та ін. Причому за допомогою слідів ніг, транспортних за­собів та інших слідів можна встановити шляхи пересування зло­чинців до місця злочину, їх кількість, а також шляхи пересування за потерпілим. Тим самим можна у певній частині підтвердити факти, викладені в заяві потерпілого. Якщо злочин вчинено у при­міщенні, слідчий має використати під час огляду технічні засоби, що є в слідчій валізі, освітлювальні прилади, доклавши максимум зусиль, щоб відшукати сліди рук, ніг, мікрочастинок, слідів знарядь злому замків, слідів крові, куль, гільз тощо. Під час огляду, оцінивши наявну інформацію з показань потерпілих і свідків, слідчий може змоделювати подію, що відбулася, і тим самим накреслити завдання оперативним працівникам по розшуку і затриманню зло­чинців по “гарячих слідах”.

Під час огляду слід звернути особливу увагу на ті місця, де мог­ли б перебувати сторонні особи - очевидці злочину (жилі при­міщення, будівельні майданчики та ін.).

Якщо злочинці використали автомашини або інші технічні за­соби, то під час огляду треба встановити місця їх стоянки, вияви­ти і зафіксувати сліди (протектора, інструментів, супутні сліди - масла, палива тощо).

Результати огляду місця події фіксуються за допомогою науко­во-технічних засобів і заносяться в протокол. До протоколу огля­ду можуть додаватися схеми й інші документи.

Іноді під час розслідування справ про грабежі чи розбої вини­кає необхідність у пред'явленні для впізнання осіб, які вчинили напад. У цьому випадку слід організувати впізнання відповідно до рекомендацій, вироблених криміналістичною наукою та кримі­нально-процесуальним законодавством. Впізнання повинно бути організовано так, щоб обвинувачений мав такий самий зовнішній вигляд, як і при вчиненні злочину.

З метою уточнення показань обвинуваченого і виявлення їх від­повідності іншим обставинам по справах, які вивчаються, доціль­но здійснювати перевірку показань на місці події. Особа, яка вчи­нила напад, може вказати шляхи пересування, місця спостережен­ня за потерпілим.

Викриття інсценування досягається шляхом проведення певних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Зокрема, інформа­цію про інсценування можна отримати під час огляду місця події. Це наявність численних слідів, значних зруйнувань, які є зайвими з огляду на подію, інших негативних обставин. Інсценування мож­на виявити за допомогою судово-медичного обстеження з метою визначення характеру і механізму утворення тілесних ушкоджень заявника, шляхом допиту, а також ретельного аналізу, співставлен-ня й оцінки існуючих даних по конкретній справі.

Крім судово-медичної експертизи, залежно від слідчої ситуації та необхідності встановити конкретні обставини і з'ясувати окремі питання по справах цієї категорії можуть бути призначені трасоло-гічна, хімічна, біологічна та інші види експертиз.