Наступний етап розслідування крадіжок характеризується ви­рішенням завдань, спрямованих на розширення доказової бази, підтвердження раніше зібраних фактів щодо винності обвинуваче­ного. Результативність цих дій багато в чому обумовлена підсум­ками початкового етапу розслідування. На наступному етапі роз­слідування крадіжок можуть скластися такі типові слідчі ситуації:

1. Подія злочину не мала місця (предмет крадіжки виявлено по­терпілим в іншому місці; інсценування злочину). Розпізнання інсце­нування крадіжки проводиться на підставі вивчення:

а) негативних обставин під час розслідування події (зайве безладдя, навмисне пошкодження матеріальних цінностей; на­явність ознак, що вказують на те, що хоч перешкода і зламана, але не знадвору, а зсередини приміщення;

незаймані пил чи павутиння на зовнішньому боці рами, ніби­то виламаної зовні; відсутність слідів, які обов'язково мають бути при певному способі дій;

відсутність на місці події металевих ошурків, що вказує на те, що перепилювання, приміром дужок замка, була здійснено зовсім в іншому місці);

б) результатів слідчого експерименту по перевірці певного факту (наприклад, чи могли фактично знаходитися у даному приміщенні матеріальні цінності у певній кількості й обсязі; чи дійсно можна було через такий пролом у стіні чи двері винести вказані предмети, тощо);

в) даних судових експертиз, допитів, очних ставок.

2. Факт крадіжки й особа, яка її вчинила, встановлені, злочинець затриманий і визнає себе винним у повному обсязі пред 'явленого обвину­вачення, його показання не суперечать зібраним по справі доказам, вик­радене майно виявлено. У даній ситуації слідчий приймає рішення про достатність зібраних доказів для завершення попереднього слідства.

3. Факт крадіжки встановлено, зібрано докази про винність осо­би, яка її вчинила, однак обвинувачений визнає свою вину частково (визнає, що вкрав лише майно, яке виявлено у нього під час обшу­ку, заперечує окремі епізоди злочинної діяльності, приміром, факт виготовлення заздалегідь знаряддя злому, збуту викраденого тощо). У даній ситуації слідчий на підставі аналізу показань об­винуваченого висуває версії по кожному пункту як зізнання, так і заперечення пред'явленого обвинувачення. З метою перевірки ви­сунутих версій проводяться допити нових свідків, очні ставки.

4. Факт крадіжки встановлено, зібрано докази винності обвину­ваченого у Ті вчиненні, але він пред 'явленого обвинувачення не визнає, посилається на алібі, називаючи місце перебування на момент кра­діжки й осіб, які можуть це підтвердити, викрадене майно не знай­дено. У даній ситуації перевіряються версії щодо місця знаходжен­ня обвинуваченого (чи міг він перебувати у вказаному ним місці на момент крадіжки), а також причетність осіб, на свідченні яких бу­дується алібі обвинуваченого, до його злочинної діяльності. Опра­цьовуються версії про місце знаходження викраденого майна, продов­жується реалізація тактичних операцій “Перевірка алібі”, “Розшук викраденого майна”. З цією метою проводяться додаткові обшуки за місцем проживання обвинуваченого, за місцем знаходження належ­ного йому майна (дача, гараж, автомашина тощо), пред'явлення для впізнання обвинуваченим предметів, що належать йому (одяг, взут­тя, валізи та ін.), експертизи, допити свідків, очні ставки та ін. У тих випадках, коли злочинця не встановлено або встановлено, але ще не затримано, вказані слідчі ситуації початкового етапу переходять і на наступний етап розслідування. Дії слідчого мають бути спрямовані на виявлення злочинця, а також на розшук викраденого (обшук, до­пит родичів, товаришів по службі), забезпечення відшкодування ма­теріального збитку, виявлення й усунення причин і умов, що сприя­ють учиненню крадіжки; при цьому сприяти вирішенню вказаних завдань може вміла взаємодія слідчих органів з громадськими орган­ізаціями й окремими громадянами.