Злочини у сфері господарської діяльності мають єдиний родо­вий об'єкт і являють собою широку класифікаційну групу діянь. У межах даної групи злочинів виділяються підгрупи на підставі особ­ливостей їх видового об'єкту, до яких можна віднести передбачені КК злочини у сфері:

1) виконання бюджету: порушення законодавства про бюджет­ну систему України (ст. 803); видання нормативних актів, які зміню­ють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку (ст. 804);

2) фінансових відносин: виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів (ст. 79); порушення правил про валютні операції (ст. 80); приховування валютної виручки (ст. 80і); ухилення від сплати податків (ст. 1482); порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів (ст. 1488); підробка знаків поштової опла­ти та проїздних квитків (ст. 153); незаконне виготовлення, підроб­ка, використання або збут незаконно виготовлених і отриманих або підроблених марок акцизного збору (ст. 153і);

3) підприємницьких відносин: заняття забороненими видами підприємницької діяльності (ст. 148); порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю (ст. 1483); фіктивне підприємництво (ст. 1484); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 1485); виготов­лення спиртних напоїв і торгівля ними (ст. 149); спекуляція (ст. 154); незаконна торговельна діяльність (ст. 1556); протидія законній підприємницькій діяльності (ст. 1558); приховування банкрутства (ст. 1562); фіктивне банкрутство (ст. 1563);

4) захисту від монополізму та недобросовісної конкуренції: не­законне збирання з метою використання або використання відомо­стей, що становлять комерційну таємницю (ст. 1486); розголошен­ня комерційної таємниці (ст. 1487); штучне підвищення і підтримання високих цін на товари народного споживання та послуги населен­ню (ст. 1555); зговір про фіксування цін (ст. 1557); примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 1982);

5) обслуговування населення: випуск або реалізація недоброя­кісної продукції (ст. 147); обман покупців (ст. 155); обман замов­ників (ст. 155'); отримання незаконної винагороди від громадян за виконання робіт, пов'язаних з обслуговуванням населення (ст. 1552); порушення правил торгівлі (ст. 1553);

6) регулювання переміщення майна через митний кордон Украї-ни:_контрабанда (ст. 70).

Проміжне положення у вказаних підгрупах злочинів посідають діяння, що належать за основними критеріями до економічних зло­чинів, однак характеризуються наявністю насильницького еле­менту. До таких злочинів належать діяння, передбачені статтями КК: ст. 1555 — примушування особи до штучного підвищення чи підтримання високих цін шляхом насильства, завдання шкоди або погрози їх застосування; ч. 2 ст. 1557 — насильство, завдання шкоди чи погроза ними з метою штучної зміни або штучного фіксування цін; ст. 1558 — протидія законній підприємницькій діяльності, поєднана з погрозою насильства, пошкодження чи знищення май­на при відсутності ознак вимагательства; ст. 1982 — примушуван­ня до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань під погрозою насильства, пошкодження чи знищення майна при відсутності ознак вимагательства. Дані злочини в криміналістичній методиці складають окрему підгрупу, у розслідуванні яких вико­ристовуються методики розслідування вимагательства (ст.ст. 862, 144), пов'язаного з економічною діяльністю потерпших.

Загальна методика розслідування злочинів у сфері господарсь­кої діяльності складає основу розслідування таких діянь і є резуль­татом узагальнення слідчої практики.

Загальна методика розслідування злочинів у сфері господарсь­кої діяльності пов'язана з попереднім розробленням видових кри­міналістичних методик. Такі видові методики потребують подаль­шої диференціації на підгрупи.

Найбільш широкою за складом є підгрупа методик розсліду­вання злочинів у сфері підприємницьких відносин, що містить де­сять складів злочинів, з яких значні труднощі у розслідуванні ста­новить шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 1485 КК).

Серед злочинів, що входять в підгрупу діянь, які вчиняються у сфері фінансових відносин, найбільшу складність у розслідуванні являють приховування валютної виручки (ст. 80і КК) та ухилення від сплати податків (ст. 1482 КК).

Певні особливості є і в розробці та зостосуванні методик розслі­дування інших видів злочинів цієї групи, до яких можна віднести:

1) методики розслідування злочинів, що застосовуються в за­лежності бід підслідності та підвідомчості слідчих та оперативно-розшукових органів внутрішніх справ (по лінії ДСБЕЗ, УБОЗ та ін.). Тут виділяються методики розслідування контрабанди (ст. 70 КК), виготовлення або збуту підроблених грошей чи цінних па­перів (ст. 79 КК), порушення правил про валютні операції (ст. 80 КК), незаконного виготовлення підробки, використання або збу­ту незаконно виготовлених і отриманих чи підроблених марок ак­цизного збору (ст. 153і КК);

2) методики розслідування таких “традиційних” господарських злочинів, розробці яких раніше приділялася увага, як спекуляція (ст. 154 КК), злочини в сфері торгівлі та обслуговування населен­ня: обман покупців (ст. 155 КК), обман замовників (ст. 155' КК), порушення правил торгівлі (ст. 1553 КК) та іншіх, які у більшості випадків не становили складності в розслідуванні, через що спеціаль­на розробка таких методик зводилася в основному до методичних рекомендацій по лінії відповідних служб органів внутрішніх справ;

3) методики розслідування злочинів у господарській сфері з чис­ла криміналізованих найбільш небезпечних правопорушень.

Необхідність розробки таких методик пов'язана з появою нових видів діянь, що вчиняються в сфері економічних відносин раніше невідомими способами, з недостатньою підготовленістю оператив-но-розшукових та слідчих органів до їх виявлення та розслідування. Тут розрізняються дві ситуації щодо дії кримінально-правових норм: а) кримінально-правові норми, що є “працюючими” (стосовно діянь, пов'язаних з ухиленням від сплати податків, шахрайством з фінан­совими ресурсами, з порушенням порядку заняття підприємницькою дільністю та ін.); б) норми, поки що недостатньо “працюючі” (на­приклад ті, що встановлюють відповідальність за діяння, пов'язані з маніпуляцією цінами, банкрутством, розголошенням комерційної таємниці та ін.).