У ході розслідування посадових розкрадань виникає необхід­ність у проведенні різноманітних слідчих дій: огляду (місця події, предметів, документів), відтворення обстановки та обставин події (слідчий експеримент, перевірка показань на місці), обшуку, виїм­ки, накладення арешту на майно, допиту, очної ставки, пред'явлен­ня для впізнання, отримання зразків для експертного дослідження, експертизи.

Специфіка проведення окремих слідчих дій, їх комплексів виз­начається особливістю даного виду злочинів, пов'язаного з пору­шенням документального обліку майна, його рухом, технологією виробництва, особливостями постачання, збуту і реалізації мате­ріальних цінностей та ін. Розглянемо особливості тактики прове­дення таких слідчих дій, як допит, огляд і судова експертиза.

Особливості тактики допиту по справах про розкрадання поля­гають у специфіці посадового і матеріально відповідального стано­вища допитуваних осіб. При допитах, що проводяться у зв'язку з притягненням особи як обвинуваченого, і допитах інших осіб по справах про розкрадання характерно пред'явлення їм документів з метою з'ясування даних, що зафіксовані в них. Поєднання запитань до допитуваного з використанням документів дозволяє встановити епізоди розкрадання, способи їх підготовки, вчинення і прихову­вання, причетність певних осіб до даного злочину, розмір матеріаль­них збитків, завданих розкраданням. Результати такого допиту ча­сто сприяють встановленню важливих для справи обставин, які ви­магають інколи перевірки іншими слідчими, організаційними діями. У ході допиту, який проводиться з пред'явленням документів, може бути присутній експерт (ст. 77 КГІК), спеціаліст (ст. 128' КПК).

Допит матеріально відповідальної особи по справі про розкра­дання є первісною слідчою дією, тому вимагає з'ясування позиції допитуваного з вузлових питань справи, що розслідується. Оскіль­ки мова йде про матеріально відповідальну особу, з'ясовуються передусім, чи згідна особа з розмірами встановленої нестачі (лиш­ків), причини утворення нестачі (лишків).

Показання осіб, що визнали себе винними в розкраданні, повинні ретельно перевірятися аналізом документів, допитом інших осіб, про­веденням судових експертиз та іншими необхідними слідчими діями.

Серед свідків по справах про розкрадання виділяються наступні групи: товариші по службі (за місцем вчинення розкрадання, із суміжних організацій — постачальних, переробних, субпідрядних, збутових та ін.); особи, які працювали на даному підприємстві до вчинення розкрадання, і ті, які заміщали обвинувачених; працівни­ки головних установ (керівних, виробничих, фінансових підроз­ділів та ін.); працівники контрольно-ревізійних органів, інспекцій; особи, які реалізували викрадене, і ті, які постачали розкрадачам сировину, не працюючі на даному підприємстві; особи, які знають обвинувачених за місцем проживання, знаходження гаражів, дачних і садових ділянок, за колом уподобань, покупці, замовники та ін.

Окрім питань з фактичних обставин справи у свідків з'ясову­ються: стосунки між ними і обвинуваченими; наявність в їх розпо­рядженні документів, неофіційних записів, що підтверджують по­казання; чи відомі їм інші факти незаконних дій і особи, які можуть підтвердити правильність показань.

Велике значення в системі розглядуваних слідчих дій має огляд, зокрема такі його види, як огляд місця події, предметів і документів. Огляд місця події як первісна слідча дія (яка проводиться у не­відкладних випадках до порушення кримінальної справи) дає мож­ливість перевірити версію про інсценування розкрадання, пожежі, аварії водопроводу, стихійних явищ з метою приховати розкрадан­ня, вчинене шляхом привласнення, розтрати або зловживання по­садовим становищем.

У ході розслідування злочинів, пов'язаних з випуском неврахо­ваної продукції, виникає необхідність в огляді певних ділянок міс­цевості і приміщень, які не є місцем події в криміналістичному зна­ченні, однак являють собою об'єкти, що своїм розташуванням, при­значенням, станом, наявністю або відсутністю змін у матеріальній обстановці викликають необхідність безпосереднього обстеження. Потреба в таких оглядах виникає у випадках, коли необхідно обстежити виробничі, торгові, складські, жилі та інші примі­щення, ділянки території підприємств, під'їзних шляхів, навантаж -но-розвантажувальних майданчиків, місць вивезення відходів ви­робництва (підприємств переробки відходів, смітників, місць похо­вань худоби та ін.). Так, по справах про розкрадання матеріальних цінностей може виникнути версія про неналежні умови на складі для зберігання виробів, внаслідок чого значно збільшився відсоток їх вологості чи інші показники.

У перевірці версій про незаконне списання у витрати сировини, матеріалів, що не піддаються подальшому використанню, важли­ву роль має огляд місць їх складування, знищення (як зіпсованих) шляхом спалювання, закопування. Відсутність слідів таких дій може вказувати на те, що даної кількості відходів не було або ж вони не знищувалися зовсім і могли використовуватися як сирови­на для випуску іншої продукції.

Істотні результати дає також огляд виробничих приміщень, технологічного обладнання для перевірки версій, що виникають у зв'язку із посиланням відповідальних за випуск продукції осіб на неналежні умови виробництва, дефекти обладнання тощо. В ході таких оглядів може виникнути необхідність у дослідницьких діях для перевірки ходу і результатів певних виробничих процесів, операцій. У цих випадках слідчий після закінчення огляду (або пізніше, коли визнає за необхідне) може призначити слідчий експеримент, для участі в якому доцільно залучити фахівців у даній галузі виробництва.

Якщо обставини, що перевіряються, пов'язані з обліком склад­них процесів, пояснення яких вимагає наукових знань, спеціальних розрахунків у галузі техніки, слідчий призначає відповідні судові експертизи.

У методиці розслідування посадових розкрадань склалася на­ступна система судових експертиз: економічні (бухгалтерські, фінансово-економічні, ціноутворення); інженерно-технічні (промис­лово-технічні, будівельно-технічні, транспортно-технічні); інженер­но-технологічні (технологічних процесів, товарознавчі); сільсько­господарські (агротехнічні, зоотехнічні, ветеринарні); біологічні (ботанічні, зоологічні); криміналістичні (почеркознавча, технічна експертиза документів, різновиди трасологічної експертизи).

Такі експертизи в ході розслідування призначаються в різнома­нітному поєднанні залежно від особливостей галузі виробництва, в якій були вчинені розкрадання, предмета посягання, застосуван­ня розкрадачами певних способів вчинення і приховування злочи­ну і ряду інших обставин.

Судово-екопомічпа експертиза с найбільш типовою експертизою у методиці розслідування розкрадань. Необхідно враховувати, що хоча судово-бухгалтерська експертиза і залишається одним з розпов­сюджених видів експертиз, необхідність повного і своєчасного роз­криття і розслідування розкрадання вимагає проведення інших ек­спертиз даного класу. В багатьох випадках без висновку експертів з питань фінансування і кредитування, ціноутворення не можна вста­новити в повному обсязі ряд важливих для розслідування обставин, зокрема розмір збитків, завданих злочином, особливо по складних справах про розкрадання, пов'язаних з виготовленням і реалізацією неврахованої продукції, зловживанням в сфері приватизації, отри­манням кредитів та ін. У цьому зв'язку стає очевидною необхідність призначення у відповідних випадках не тільки судово-бухгалтерсь­кої, але й інших видів судово-економічної експертизи.

Економічна експертиза в сфері виробництва може призначати­ся для встановлення системи виробничих показників, взаємозв'яз­ків між ними, а також для з'ясування причин і наслідків зміни цих показників на основі дослідження господарських планів, графіків, виробничих завдань, нарядів, кошторисів, розцінок, нормативів та інших документів. При цьому аналізуються фактичні дані про ви­конання завдань і дотримання встановлених нормативів.

Фінансово-економічна експертиза проводиться для з'ясування питань щодо фінансування і кредитування: чи за призначенням витрачалися кошти, отримані в порядку фінансування; чи дотри­мувалися правил обчислення податків, зборів та інших платежів; чи є порушення щодо фінансування і кредитування та ін.

Експертиза ціноутворення дозволяє вирішити питання, пов'я­зані з формуванням цін, калькуляцією виробів, з'ясувати, чи пору­шувався порядок формування торговельної надбавки на певні види товарів, чи правильно складалася калькуляція виробів, чи робила­ся націнка на продукцію, чи змінювалися ціни на виготовлену про­дукцію з урахуванням різниці в залежності від ринкової кон'юн­ктури, сезонності та ін.

Зараз створені передумови для впровадження економіко-мате-матичної експертизи, мета якої — з'ясувати міри впливу розкрадан­ня на зміни в системі техніко-економічних показників (ТЕП) під­приємства, встановити виробничі підрозділи (цех, дільниця) і тимчасові періоди виникнення суперечностей в ТЕП, причини їх відхилення від тенденцій, що склалися на виробництві.

Судова інженерио-техпічна експертиза проводиться для виз­начення стану виробничого і лабораторного обладнання (потуж­ність, справність, ефективність тощо), контрольно-вимірювальних приладів, облікових механізмів, апаратів (касові апарати, лекала, трафарети тощо). В залежності від основних сфер виробництва, особливостей об'єктів досліджень даний клас експертизи поді­ляється на два види: промислово-технічну і будівельно-технічну експертизи. Перша охоплює сферу виробництва різноманітних галузей (м'ясного, молочного, текстильного, швейного, шкіряно­го, взуттєвого), побутового обслуговування населення, торгівлі; друга дозволяє вирішувати питання, пов'язані з проектуванням, бу­дівництвом, монтажними і ремонтними роботами, прийманням споруджених об'єктів.

Інженерно-техпологічпі експертизи стосуються технології ви­робничого процесу обробки (переробки сировини, напівфабри­катів, виготовлення готової продукції, її складування, лаборатор­ного дослідження, зберігання, транспортування, матеріалознавчого і товарознавчого дослідження промислових, продовольчих то­варів та інших виробів. До цього класу (як види) належать техно-лого-матеріалознавча і товарознавча експертизи. Перша стосуєть­ся стану технології, її впливу на кількість і якість продукції, що ви­пускається, відповідність її умовам стандартизації і сертифікації; друга спрямована на дослідження товарів, продукції або доку­ментів, що відбивають відомості про товари.

Судова агропромислова експертиза призначається при розсліду­ванні злочинів, що вчиняються в сфері сільськогосподарського виробництва, заготівлі і переробки продукції рослинництва, тва­ринництва та ін. Специфіка об'єктів дослідження даної експерти­зи визначає відповідні її види.

Агротехнічна експертиза проводиться для встановлення норм і фактичного висіву культур на певній площі зібраного урожаю; правильності списання посівного матеріалу тощо.

Біологічна (ботанічна) експертиза призначається для встанов­лення виду (роду, сімейства) рослин; однаковості ботанічного скла­ду рослин, виявлених у певному місці, і зразків, вилучених у певної особи. При призначенні таких експертиз необхідно враховувати, що їх об'єкти можуть досліджуватися іншими експертизами, зокре­ма судово-біологічною, що поділяється на судово-ботанічну і судо­во-зоологічну експертизи.

Загальними об'єктами для зоотехнічної, ветеринарної і біоло­гічної (зоотехнічної) експертиз є тварини і продукція тваринницт­ва. Перша вирішує питання, пов'язані з встановленням приросту поголів'я тварин, його обліку, кількістю виходу і видів продукції і т.ін.; друга — питання щодо правильності умов догляду, годуван­ня і використання тварин, визначення причин виснаження, мору тварин; третя призначається з метою встановлення родової, видо­вої належності часток, однаковості зоологічного складу вовни, волосся, кісткових залишків, виявлених у певному місці, і наявних зразків. Слід мати на увазі, що до складу зоологічної експертизи входить також її орнітологічні та іхтіологічні різновиди.

З класу криміналістичної експертизи необхідно виділити почер­кознавчу і технічну експертизу документів, оскільки значна части­на розкрадань вчиняється шляхом внесення до документів тих або інших змін; трасологічну, зокрема дактилоскопічну експертизу, яка проводиться для ідентифікації особи за слідами папілярних візе­рунків на документах, чорнових записах, упаковках, відношення до яких особа, яка підозрюється, заперечує; транспортно-трасологіч-ну експертизу, що призначається, наприклад для ідентифікації або встановлення групової належності шини автомобіля, на якому було перевезено невраховану сировину або готову продукцію без належного оформлення документів. Можливі також експертизи з визначення джерела походження конкретних предметів шляхом ідентифікації, наприклад штампу верстату за особливостями його відбитків на виробах, встановлення цілого за частинам того або іншого виробу та ін.

У розслідуванні розкрадань виділяються тактичні операції, які мають загальне методичне значення: “Пошук”, що проводиться з метою забезпечення відшкодування матеріальних збитків; “Доку­мент” — виявлення необхідних документальних даних; “Затриман­ня на місці вчинення злочину” тощо.

До числа операцій у відповідності з їх тактичною метою можуть бути віднесені такі: а) встановлення злочинних зв'язків конкретних розкрадачів; б) виявлення окремих фактів випуску неврахованої продукції; в) виявлення відхилень від технологічного процесу та ін.

Проведення тактичних операцій вимагає розробки спеціальних планів, узгоджених з загальним планом розслідування. План так­тичної операції “Забезпечення відшкодування матеріальних збит­ків”, наприклад, включає такі слідчі, організаційні дії та оператив-но-розшукові заходи:

1) встановлення способу життя підозрюваного, його зв'язків у період вчинення розкрадання і після порушення криміналь­ної справи; наявність у нього майна, нажитого злочинним шляхом, його місцезнаходження;

2) запити в усі установи, де офіційно може зберігатися майно осо­би, яка підозрюється, або ведеться облік прав на це майно;

3) допит підозрюваних (обвинувачених) з метою отримання показань, що можуть вказувати на наявність майна і місця його знаходження;

4) допит членів сім'ї, сусідів, співробітників, знайомих з означе­них питань;

5) обшук за місцем проживання, службовим (робочим) місцем особи, яка підозрюється, іншими місцями можливого збері­гання майна;

6) накладення арешту на виявлене майно;

7) виявлення осіб, що переховують майно підозрюваного;

8) обшук за місцем проживання цих осіб;

9) проведення повторного обшуку (з урахуванням недоліків пер вісного обшуку і додаткових фактичних даних, отриманих } ході розслідування);

10) забезпечення недоторканності описаного майна від псування, підміни (здача на зберігання, опечатування, фотографування)