Факти злочинного посягання на майно можуть виявлятися орга­нами фінансового контролю, здійснюваного відповідними конт­рольно-ревізійними службами, аудитом, а також незалежним фінан­совим контролем.

Однак перевірки, ревізії та інвентаризації, що проводяться ними, не завжди є ефективним способом виявлення розкрадань. Цей висновок підтверджується наявністю латентних розкрадань, частина яких, як показує наступне розслідування, вчиняється по­рівняно нескладно і досить відомими способами. Виділяються такі недоліки в здійсненні внутрішнього контролю: неякісність ревізій та інвентаризацій; огріхи в організації ревізій, що виявляються у невірному підборі ревізорів (за компетентністю, об'єктивністю), підміна ревізій вибірковими тематичними перевірками; відсутність перевірок впродовж тривалого часу.

Матеріали аудиторської перевірки є важливим джерелом для проведення їх криміналістичного аналізу з метою виявлення ознак розкрадання та інших економічних злочинів. Для цього викорис­товують результати порівняння даних аналітичного і синтетичного обліків, перевірки правильності кореспондентських рахунків тощо. На практиці склалася певна система: ревізія (в порядку фінан­сово-господарського контролю, аудит) — ревізія, яка проводиться на вимогу слідчого, — судова експертиза (виробничо-господарської, фінансової діяльності), елементи якої пов'язані єдністю мети вияв­лення ознак розкрадання і встановлення обставин їх вчинення.

Ревізії і аудит, що здійснюються в порядку господарського кон­тролю, спрямовані на встановлення випадків порушень у витра­чанні коштів та матеріалів, проведенні господарських операцій, дотриманні фінансової дисципліни, веденні бухгалтерського об­ліку, заповненні документів, бухгалтерських записах та ін.

Ревізії, які проводяться на вимогу слідчого, мають цільове спря­мування, що визначається вихідними даними і конкретними зав­даннями розслідування. В експертизі ще більшу конкретизацію одержує вирішення окремих питань, що залишилися нез'ясовани-ми через різноманітні обставини в ході ревізії, що їй передувала.

В практиці розслідування посадових розкрадань, що звичайно являють собою провадження по складних кримінальних справах, виникає потреба у проведенні на вимогу слідчого ревізії вже в ході до-судового слідства, а також призначенні відповідних судових експертиз.