§ 6. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні і розслідуванні розкрадань
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143
Факти злочинного посягання на майно можуть виявлятися органами фінансового контролю, здійснюваного відповідними контрольно-ревізійними службами, аудитом, а також незалежним фінансовим контролем.
Однак перевірки, ревізії та інвентаризації, що проводяться ними, не завжди є ефективним способом виявлення розкрадань. Цей висновок підтверджується наявністю латентних розкрадань, частина яких, як показує наступне розслідування, вчиняється порівняно нескладно і досить відомими способами. Виділяються такі недоліки в здійсненні внутрішнього контролю: неякісність ревізій та інвентаризацій; огріхи в організації ревізій, що виявляються у невірному підборі ревізорів (за компетентністю, об'єктивністю), підміна ревізій вибірковими тематичними перевірками; відсутність перевірок впродовж тривалого часу.
Матеріали аудиторської перевірки є важливим джерелом для проведення їх криміналістичного аналізу з метою виявлення ознак розкрадання та інших економічних злочинів. Для цього використовують результати порівняння даних аналітичного і синтетичного обліків, перевірки правильності кореспондентських рахунків тощо. На практиці склалася певна система: ревізія (в порядку фінансово-господарського контролю, аудит) — ревізія, яка проводиться на вимогу слідчого, — судова експертиза (виробничо-господарської, фінансової діяльності), елементи якої пов'язані єдністю мети виявлення ознак розкрадання і встановлення обставин їх вчинення.
Ревізії і аудит, що здійснюються в порядку господарського контролю, спрямовані на встановлення випадків порушень у витрачанні коштів та матеріалів, проведенні господарських операцій, дотриманні фінансової дисципліни, веденні бухгалтерського обліку, заповненні документів, бухгалтерських записах та ін.
Ревізії, які проводяться на вимогу слідчого, мають цільове спрямування, що визначається вихідними даними і конкретними завданнями розслідування. В експертизі ще більшу конкретизацію одержує вирішення окремих питань, що залишилися нез'ясовани-ми через різноманітні обставини в ході ревізії, що їй передувала.
В практиці розслідування посадових розкрадань, що звичайно являють собою провадження по складних кримінальних справах, виникає потреба у проведенні на вимогу слідчого ревізії вже в ході до-судового слідства, а також призначенні відповідних судових експертиз.