§ 3. Тактика перевірочних дій при встановленні ознак розкрадання
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143
Справа про розкрадання може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатньо даних, що вказують на ознаки злочину.
В разі необхідності перевірити заяву або повідомлення про розкрадання до порушення справи в строк не більше десяти днів проводяться передбачені ст.ст. 94, 97 КПК дії шляхом відібрання пояснень від окремих громадян або службових осіб або витребування необхідних документів. Такі дії мають перевірочний характер і спрямовані на виявлення ознак розкрадання і вирішення питання про достатність підстав для обґрунтованого порушення кримінальної справи або для відмови в її порушенні.
Відібрання пояснень і витребування документів може бути пов'язано з необхідністю проведення інвентаризацій фінансової і господарської діяльності, отримання консультацій фахівців (бухгалтерів, товарознавців, технологів), вивчення нормативних матеріалів, що регулюють фінансову і господарську діяльність підприємства, організації, ознайомлення з особливостями їх діяльності.
При аналізі ознак, що вказують на розкрадання, вчинене певними особами, необхідно всебічно враховувати обставини, які вплинули на їх поведінку в сфері фінансово-господарської діяльності в обстановці виробничого ризику, необхідність виконання термінових робіт, усунення перешкод, які призвели до відступу від нормативів, що регламентують рух матеріальних цінностей, грошових коштів, оформлення документів та ін.
Саме характер таких дій, їх наслідки суб'єктивно можуть сприйматися як очевидні ознаки порушень, пов'язаних з розкраданнями. В цьому зв'язку важливо підкреслити, що вже на самому початку розгляду матеріалів, що вказують на ознаки розкрадань, як правило, відомі посадові, матеріально відповідальні особи, які розпоряджаються майном. У такій ситуації відсутність достатньо повного і об'єктивного врахування пояснень цих осіб з приводу виявлених порушень, з'ясування обставин, які призвели до них, і висування можливих для даної ситуації слідчих версій про характер події, мотиви дій осіб, яким ввірене майно, може призвести до необгрунтованого порушення справи про розкрадання.
Причинами прорахунків у подібних слідчих ситуаціях (як і в розслідуванні в цілому) стають помилки в збиранні, аналізі і об'єктивній оцінці фактичних даних, у тому числі протидоказів, що вказують на відсутність у даної особи мотиву для вчинення злочину.
Ознаки розкрадання як відбиття різноманітних властивостей злочинів є численними і різноманітними і вимагають певної систематизації, що забезпечила б повноту охоплення всіх значущих для розслідування слідів.
У криміналістиці ознаки розкрадання систематизуються на основі різних чинників: за формою прояву, змістом, місцем прояву. Залежно від цього можна виділити наступні джерела при виявленні ознак даного виду злочинів: виробничі підрозділи підприємств, де виготовляється (вирощується, заготовляється, переробляється) продукція, звідки надходить сировина, місця збуту готових виробів, реалізації товарів; транспортні підприємства, які здійснюють перевезення сировини, готової продукції, товарів; бухгалтерія підприємств, установ, організацій; планові, статистичні, технологічні підрозділи, їх вищі органи, а також суміжні структури; контрольно-ревізійні органи; органи державних інспекцій; органи стандартизації і сертифікації, пробірного нагляду та ін.; контролюючі органи (Національний банк, Антимонополь-ний комітет, Фонд державного майна, Державна податкова адміністрація, Державна митна служба, Державний комітет у справах захисту прав споживачів та ін.); правоохоронні органи; аудиторські фірми.
Виявлення ознак розкрадання у стадії перевірки повідомлень про вчинені злочини в порядку, передбаченому ст. 97 КПК, можна уявити в такому вигляді (табл. 2).
Розкрадання в більшості випадків вчиняється групою осіб, дії яких при відповідних підставах кваліфікуються за сукупностю з іншими злочинами за статтями КК: “Порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю” (ст. 1483), “Незаконна торговельна діяльність” (ст. 1556), “Обман покупців” (ст. 155), “Обман замовників” (ст. 155і), “Порушення правил торгівлі” (ст. 1553) та ін.
Дана обставина важлива з точки зору розширення можливостей розкриття розкрадань шляхом виявлення інших пов'язаних з ними злочинів, ознаки яких у більшості випадків не завжди враховуються. В той же час такий всебічний підхід до дослідження обставин забезпечує розкриття не тільки розкрадань, а й інших злочинів, вчинення яких передує їм або спрямоване на приховання розкрадання. Характерно, що ознаки певних злочинів збігаються з ознаками розкрадання (табл. 3). Тому проведення первісних слідчих дій необхідно для диференціації злочинних вчинків, пов'язаних з розкраданнями.